Перайсьці да зьместу

Вік (імя)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Wic
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Віга
Зьвязаныя імёны Вігіла, Віганд, Вікша, Вігайла, Вігерд, Вігінт, Вігунт, Вігмант, Вікерат
Барвік, Гельвіх, Гоўдвік, Кірвік, Лодвік, Матывік, Мандывік, Ядвіга
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Вік»

Вік, Віга — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Вік або Віга (Wic, Wigo) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -віг- (-вік-) паходзіць ад гоцкага і германскага wigs 'вайна, бойка'[2]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Вігіла (Вікула, Вігель), Віганд (Вігант), Вігайла (Вігал), Вігерд, Вігінт, Вігунт (Вігонт), Вігмант (Вімант), Вікерат, Барвік, Гоўдвік, Кірвік, Лодвік, Матывік, Мандывік, Ядвіга. Адзначаліся германскія імёны Wigilo (Wigulo, Wiegel), Wigand (Wigant), Wigelo (Wigal), Wigerd, Wigent, Wigunt, Wigmunt (Wimund), Wicrat (Wigerat), Barwic, Goldwig, Kerwic, Lodwich, Matouigius (Mathwig), Mundivicus, Hadwig.

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Wik (Wiko), Wigil (Wiglo, Wikel, Wegil), Wigand (Wigant), Wiksza, Wibert, Wigard, Wigel, Wikhard (Wikard), Wicher (Wiker), Adwiga (Edwiga, Adwigis, Edwigis), Alwig (Elwig), Detwig, Gerwig (Gerwik, Girwik), Halwig (Helwig, Helwigis), Jadwiga (Jedwiga, Hadwiga, Hedwiga, Hedwig, Hedwigis), Herwik (Erwik, Harwik), Hertwig (Hartwik, Hertwik), Hildewigis, Łodwig (Łodwik, Łodwich, Lodwig, Lodwik, Ludewig, Ludowig, Ludwig, Ludwik, Ludwich, Lodewicus, Lodowicus, Lodwich)[3].

У Прусіі бытавалі імёны Wigel[a] (1382 і 1394 гады)[5], Berwicke[b] (1362 год)[7], Erwicke / Harwicke[c] (1364 год)[9], Nerwyk / Nerwike / Nerwicke / Nerweke / Nerewig / Norwig[d] (1330, 1359, 1374, 1376, 1389, 1396, 1406 гады)[13]. У 1619 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаўся Theodorus Wick, Regiomontanus Borussus[14].

У рускіх берасьцяных граматах адзначалася германскае імя Вігар[15].

У Польшчы адзначаецца прозьвішча Вігер (Wigier)[16][e].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Якубъ Викъ (1528 год)[18]; людеи в повете Биръштаньскомъ на имя… а Янеля Викговича (па 1 траўня 1532 году)[19]; Jasz Wigewicz (1558 год)[20]; бояре путные волости Неменъчинъское… Езофъ Виковичъ (30 ліпеня 1560 году)[21]; бояринъ Станиславъ Виковичъ (1569 год)[22]; Wikowicz (1671—1681 гады)[23][f].

Вік (Wik, Wic) гербу ўласнага — шляхецкі род Рэчы Паспалітай[37].

У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпаміналіся дзяржава Вігі каля Коўна і маёнтак Вігушкі ў Ашмянскім павеце[38].

На 1906 год існавала вёскі Вікішкі ў Дзьвінскім павеце Віцебскай губэрні[39].

На гістарычнай Ковеншчыне існуе вёска Вігі, на гістарычнай Ашмяншчыне — Вігушкі, у гістарычнай Прусіі — Вікен, Вікяў і Вікішкен.

  1. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Wigelo[4]
  2. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Berwick[6]
  3. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Erwic (Harwicus)[8]
  4. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Нервіг (Nerveus, у гэтай зафіксаванай у крыніцах форме адбыўся пераход wig у veus)[10], германскае імя Norveig[11][12]
  5. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Wiger[17]
  6. ^ Таксама:
  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1577.
  2. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  3. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 287—288.
  4. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1578.
  5. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 117.
  6. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 265.
  7. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 18.
  8. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 781—782.
  9. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925.S. 27, 37.
  10. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1577.
  11. ^ Kruken K., Stemshaug O. Norsk Personnamnleksikon. — Det Norske Samlaget, 1995.
  12. ^ Norveig, Nordic Names
  13. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 70, 72.
  14. ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 243.
  15. ^ Sitzmann A. Die skandinavischen Personennamen in den Birkenrindeninschriften // Scando-Slavica. T. 53, 2007. S. 29.
  16. ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 357.
  17. ^ а б Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1584.
  18. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 135.
  19. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 15 (1528—1538). — Vilnius, 2002. P. 157.
  20. ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 327.
  21. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 37 (1552—1561). — Vilnius, 2011. P. 384.
  22. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 564.
  23. ^ Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. — Vilnius, 1977. P. 217.
  24. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 561.
  25. ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 6. — Warszawa, 2016. S. 217.
  26. ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 322.
  27. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 764.
  28. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1579.
  29. ^ Peterson L. Nordiskt runnamnslexikon. — Uppsala, 2007. S. 255.
  30. ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 357.
  31. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1171.
  32. ^ Список населенных мест Смоленской губернии. — Смоленск, 1904. С. 231.
  33. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 106, 178.
  34. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 112, 117.
  35. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 127.
  36. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 3. ― Вильна, 1904. С. 38.
  37. ^ Gajl T. Herby Szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodow. — Gdańsk, 2003. S. 320.
  38. ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 78.
  39. ^ Список населенных мест Витебской губернии. Витебск, 1906. С. 136.