Перайсьці да зьместу

Маста

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Masto
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Масьць, Машт, Мост, Мосьць
Зьвязаныя імёны Масьціла, Масьцін, Мастаўт
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Маста»

Маста (Масьць, Машт), Мост (Мосьць) — мужчынскае імя.

Маста (Masto) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова маст- паходзіць ад гоцкага maists 'найбольшы'[1] або стараверхненямецкага mast 'доўгая жэрдка'[2][a]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Масьціла (Масталь), Масьцін. Адзначаліся германскія імёны Mastilo (Mastal), Mastin.

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Maszt і Miszt[4].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Mosztiszky (9 траўня 1397 году)[5]; перелаичане на имя Ямонтъ Мостевичъ (22 красавіка 1496 году)[6]; чоловеки у Лынкгъменех… а Мостя (23 чэрвеня 1498 году)[7]; чоловеки в Троцкомъ повете у в Олитскои волости на имя Рачка а Бутя а Мостухна Монтримовичовъ (11 верасьня 1504 году)[8]; Анъдрея Мостовичъ[9] (1528 год); Юръи Олехновичъ з Мештовичъ (1567 год)[10]; Stefan Mostowicz (1621 год)[11]; Matiasz Mosztowicz (1690 год)[12]; Mesztowicze (1744 год)[13][b].

Мастовічы (Mostowicz) гербу Даленга — літоўскі шляхецкі род[32].

У гістарычнай Прусіі існуе вёска Машты, на гістарычнай СлонімшчынеМештавічы.

  1. ^ Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае брак адэкватнага тлумачэньня іменнай асновы -міш- (-між-) зь летувіскай мовы[3]
  2. ^ Таксама:
    • Масьцейка, Мастыка, Місьціх: nobilibus… Johanne Mostykowicz (28 лютага 1496 году)[14], Станиславъ Мистиховичъ… Матысъ Мистиховичъ (1567 год)[15], Mosteyki (1744 год)[13];
    • Містан: Mikołaj Mistanowicz (1667 год)[16];
    • Маштвід: Daniel Lutyk na miejscu rodzica z Mosztwidów (1690 год)[17];
    • Масьцівіл, Масьцьвіл: Онъдрушку Мостивиловичу Млишовъци данъники[18], Ондрушку Мостивиловичу а Еикаровичу пят чоловеков[19], Ондрушку Мостивиловича село… пану Ондрушку Моствиловичу у Клецкомъ повете село[20], Моствилу две семъици[21], Моствилу Жодеиковичу чоловекъ[22] (1440—1492 гады), nos Andreas Mostyuilowicz haeres in Rudikouice (17 ліпеня 1450 году)[23], Анъдрею, Мостивиловича сыну, 5 копъ с корчомъ вилькомирскихъ (6 сакавіка 1488 году)[24], в бояр наших, въ Юря а в Богдана Маствиловичовъ (14 кастрычніка 1502 году)[25], была за Воиткомъ Моствиловичомъ (5 чэрвеня 1522 году)[26], Стась Неверовичъ Моствиловичъ (1567 год)[27], Joannes Mostuilius, Lituanus (1590 год)[28], на гістарычнай Наваградчыне існуе вёска Масьцілавічы (Маствілавічы), на гістарычнай АшмяншчынеМаствілішкі;
    • Мостэр: Адольф Мостэр — зямянін Менскай губэрні, прадстаўлены ў 1863 годзе[29];
    • Міштарт: Дашко Мишътортович кон. Юри Миштортовичъ кон. (1528 год)[30]
  1. ^ а б Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 410.
  2. ^ Gamillscheg E. Romania Germanica. Bd. 2: Die Ostgoten. Die Langobarden. Die altgermanischen Bestandteile des Ostromanischen. Altgermanisches im Alpenromanischen. — Berlin und Leipzig, 1935. S. 100.
  3. ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 23.
  4. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 171, 176.
  5. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 47.
  6. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 138.
  7. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 185.
  8. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 314.
  9. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 172.
  10. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 868.
  11. ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 97.
  12. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 75.
  13. ^ а б Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  14. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 3: 1501—1507. — Kraków, 1948. S. 766.
  15. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 934.
  16. ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 4. — Warszawa, 2015. S. 160.
  17. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 151.
  18. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 23.
  19. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 25.
  20. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 43.
  21. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 49.
  22. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 50.
  23. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 223.
  24. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 73.
  25. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 288.
  26. ^ Литовская метрика. Т. 1. — СПб., 1903. С. 1111.
  27. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 834.
  28. ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 104.
  29. ^ № 125. Спісы шляхты, прадстаўленыя паміж 15.X.1863 і 15.X.1864 улучна, Сьвіслацкія аркушы
  30. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 160.
  31. ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 418.
  32. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. — Rzeszów, 2006. S. 245.