Віна (імя)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Wino
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Віні, Вэйн
Зьвязаныя імёны Вінка, Вінела, Віняш, Вінбор, Вінгольт, Вінар, Вінарт, Вінмот, Вінстаўт
Азьвін, Альвін, Бальдвін, Барвін, Більвін, Бутвін, Гедвін, Гервін, Гутвін, Давінь, Дольвін, Жадзьвін, Жыдавін, Ісавін, Карвіна, Лодвін, Лонгвін, Людвін, Манівін, Мантывін, Мардвін, Медвін, Мервін, Радавін, Сельвін, Таўтвін, Турвін, Цільвін, Ягвін, Янвін
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Віна»

Віна, Віні (Вэйн) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Віна або Віні, пазьней Вэйн (Wino, Wini, Wein) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -він- паходзіць ад гоцкага wins 'сябар'[2]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Вінела, Вінбор (Вімбар, Вімбэр), Вінгольт, Вінар, Вінарт, Вінмот, Вінстаўт, Азьвін, Альвін, Бальдвін, Барвін, Більвін, Бутвін (Ботвін), Гедвін, Гервін, Гутвін, Давінь, Дольвін, Жадзьвін, Жыдавін, Ісавін, Карвіна, Лодвін, Лонгвін, Людвін, Манівін, Мардвін, Медвін, Мервін, Монтывін, Радавін, Сельвін, Таўтвін, Турвін, Цільвін, Ягвін (Яквін), Янвін. Адзначаліся германскія імёны Winela, Wimber, Wingolt, Winear, Winard, Winimod, Winstalt, Asvin, Alwin, Baldwin, Barwin, Biliwin, Butwin (Botwin), Gedovin, Gerwin, Guduin, Dawin, Dolwin, Saduinus, Sidewine, Isovin, Caruin, Lodwin, Langwin, Liuduin, Manewine, Martoin (Merduwinus), Medwinus, Mervinus, Mondawin, Radowin, Selwin, Teutwin, Thurwine, Tziliwin, Egwinus (Acwin), Anoin[a].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Win (Wino), Winko (Winek), Winand (Winant), Wingart, Winer[5], Winard, Winrych, Baldwin (Baldewin, Balduwinus, Beldwin), Berwin, Dalwin, Derwinus, Detwin, Gostwin (Gośćwin), Gerwin, Gotwin, Goswin, Herwin (Erwin), Hiltwin, Keswin, Lewin, Lutwin, Ortwin, Rychwin (Rykwin, Rekwin), Trutwin[6].

У Прусіі бытавалі імёны Winiko[b] (1360 год)[8], Gauwina[c] (1295 год)[10], Gaudewine[d] (1409 год)[12], Girwyn / Gerwin[e][14], Monthewinne[f][16].

Германскае імя Wyneke бытавала ў XV ст. у Рызе[17].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Thomek Winowicza (1563 год)[18]; Regina Wejnowa (1782—1784 гады)[19][g].

Носьбіты[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Віневічы (Winiewicz) — літоўскі шляхецкі род зь Віленскага павету[27].

Заўвагі[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

  1. ^ Таксама адзначаліся германскія імёны Winebardus (Wine-bardus)[3], Uinebod (Uine-bod)[4]
  2. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Winika[7]
  3. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gauvin[9]
  4. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gautvin (Gaudoin)[11]
  5. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gerwin (Girwin)[13]
  6. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Mondawin (Mundawins)[15]
  7. ^ Таксама:
    • Вінгер (адзначалася старажытнае германскае імя Winger[20]): реку Винкгерь (30 ліпеня 1533 году)[21], у 1612 годзе ўпамінаўся маёнтак Вінгірышкі ў Вількамірскім павеце[22], на гістарычнай Браслаўшчыне існуе вёска Вінгіры;
    • Вінаўд (адзначалася старажытнае германскае імя Winoldus[23]): do sioła Dolgow, Winowdow (1565 год паводле выпісу 1784 году)[24], Pana Corneliusza Winolda (1625 год)[25];
    • Вінгела: Jan Wingełowicz (7 красавіка 1610 году)[26]

Крыніцы[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1611.
  2. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  3. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 226.
  4. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 558.
  5. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 7: Suplement. Rozwiązanie licznych zagadek staropolskiej antroponimii. — Kraków, 2002. S. 621.
  6. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 283, 287, 289.
  7. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1611.
  8. ^ Pierson W. Altpreußischer Namenkodex // Zeitschrift für Preußische Geschichte und Landeskunde. — Berlin, 1873. S. 736.
  9. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 625.
  10. ^ Dukavičienė I. XIII amžiaus prūsų asmenvardžiai prūsų registre // Acta linguistica Lithuanica. T. 72, 2015. P. 235.
  11. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1611.
  12. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 29.
  13. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 588.
  14. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 33.
  15. ^ Gamillscheg E. Romania Germanica. Bd. 2: Die Ostgoten. Die Langobarden. Die altgermanischen Bestandteile des Ostromanischen. Altgermanisches im Alpenromanischen. — Berlin und Leipzig, 1935. S. 13.
  16. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 62.
  17. ^ Siliņa-Piņķe R. Rufnamen in Riga im 15. Jahrhundert: Überlegungen über eine schichtenspezifische Namengebung // Die Stadt und ihre Namen. Bd. 2., 2013. S. 248.
  18. ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 2. — Вильна, 1882. С. 414.
  19. ^ Pabaisko dekanato vizitacija 1782—1784 m.: atlikta Vilniaus vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio parėdymu. — Vilnius, 2010. P. 284.
  20. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1613.
  21. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 227 (8) (1533—1535). — Vilnius, 1999. P. 28.
  22. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 9. ― Вильна, 1912. С. 214.
  23. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 227.
  24. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 278.
  25. ^ Monumenta Reformationis Polonicae et Lithuanicae: Zbiór pomników reformacji kościoła polskiego i litewskiego. Serja 4, z. 2. — Wilno, 1915. S. 94.
  26. ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 49.
  27. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 850.