Вільда

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Wildo
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Вілда, Вільдзь, Вільта, Вільць
Зьвязаныя імёны Вільцейка, Вілтаўт
Овільт, Эйвільд, Явільт
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Вільда»

Вільда (Вілда, Вільдзь), Вільта (Вільць) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Вілда або Вілта, пазьней Вільда (Wildo[1], Wilto, Wilde) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова -вілд- (-вілт-) паходзіць ад гоцкага wilþeis 'дзікі'[3]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Вільцейка, Вілталт, Овільт, Эйвільд (Эвільд), Явільт. Адзначаліся германскія імёны Wildike, Wiltolt, Ovild, Evilda, Awild[a].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Wild (Wilde, Wildo, Wilda), Hewiltus[5].

У Прусіі бытавалі імёны Wiltico / Wilticke[b][7], Wiltut / Wiltuthe[c] (1397 год)[7]. У 1634 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаўся Christophorus Wilde, Ortelsburgensis Borussus, у 1654 годзе — Philippus Bartholomeus Wilde, Schiffenburga-Prussus[9].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: земль пустых в Оболцохъ… а Дробышевы Вилтевича (12 жніўня і 17 верасьян 1519 году)[10]; Wilthowa (1563 год)[11]; Jan Wildziewicz (1690 год)[12]; Andreas Wiłda (1707 год)[13]; u Baltazara Wiłdy soli… u jmci pana Wildy kupca Ryzkiego… Wildzie… Baltarza Wildy (4 лістапада 1777 году)[14]; Thomas Wildziewicz (6 жніўня 1790 году)[15][16]; Szymon Wildziewicz budowniczy witebski (17 лістапада 1790 году)[17][d].

Носьбіты[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Вільдзевічы (Wildziewicz) гербу Вянявалітоўскі шляхецкі род[23].

Глядзіце таксама[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Заўвагі[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

  1. ^ Таксама адзначаліся германскія імёны Wildilo[1], Wildbertus (Wild-bertus), Wildemarius (Wilde-marius), Wildrada (Wild-rada)[4]
  2. ^ Адзначалася германскае імя Wildike[6]
  3. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Vilithuta[8]
  4. ^ Таксама: Samayten gegeben, Wilthennen bruder (20 сакавіка 1400 году)[18]; Юрко Вилтаренко (1649 год)[19] (адзначалася старажытнае германскае імя Wildhari[20])

Крыніцы[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

  1. ^ а б Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 473.
  2. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1591.
  3. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  4. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 224.
  5. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 103, 288.
  6. ^ Gottschald M. Deutsche Namenkunde: Unsere Familiennamen nach ihrer Entstehung und Bedeutung. — Berlin, 1971. S. 611.
  7. ^ а б Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 118.
  8. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1606.
  9. ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 356, 538.
  10. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 25 (1387—1546). — Vilnius, 1998. P. 163—164.
  11. ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 2. — Вильна, 1882. С. 328.
  12. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo wileńskie 1690 r. — Warszawa, 1989. S. 239.
  13. ^ Pasvalio Šv. Jono Krikštytojo parapijos jungtuvių įrašai 1706—1729 m., Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  14. ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 19. — Витебск, 1889. С. 301, 304, 306.
  15. ^ Sẽnosios Pasvalio bažnyčios knygos. X. 1776—1793 metų jungtuvių metrikų knyga. — Savilaida, 2016. P. 55.
  16. ^ Sẽnosios Pasvalio bažnyčios knygos. IX. 1788—1794 metų mirties metrikų knyga. — Savilaida, 2016. P. 22.
  17. ^ Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės seimelių instrukcijos (1788—1790). — Vilnius, 2015. P. 55.
  18. ^ Das Marienburger Tresslerbuch der Jahre 1399—1409. — Königsberg, 1896. S. 70.
  19. ^ Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — К., 1995. С. 111.
  20. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 473.
  21. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 4. Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2003. S. 123.
  22. ^ Яўген Анішчанка, Духовенство Гродненского повета в восстании 1794 г., Архіў гісторыка Анішчанкі, 22 лістапада 2016 г.
  23. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 5. — Rzeszów, 2001. S. 360.