Перайсьці да зьместу

Віршыла

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Werzel
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Werzo + суфікс з элемэнтам -л- (-l-)
Іншыя формы
Варыянт(ы) Вершэль, Вяршыла, Віршула
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Віршыла»

Віршыла, Віршула, Вяршыла (Вершэль) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Верзел або Вэрцэль (Werzel) — імя германскага паходжаньня[1]. Паводле менскага дасьледніка Алёхны Дайліды, які разьвівае германскую (перадусім усходнегерманскую) этымалёгію імёнаў літоўскіх князёў і баяраў, іменная аснова верз- (вірс-) паходзіць ад гоцкага wairþs 'годны, дастойны'[2].

У Прусіі бытавала імя Вірсіл (або Вірзіл): Hanneke Wirsil (1383 год)[3].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Werzilen, nostri advocati, ipsiusque fratris, nostrorum baronum superioris, Foder nunccupati, totum regnum Ploscoviensem (10 кастрычніка 1485 году)[4]; люди Лабенские задворныи, на имя Виршило а Петръ (26 верасьня 1540 году)[5]; светковъ… Петка Мацевича Вершеля (30 сакавіка 1541 году)[6]; Andrzey Szymkowicz Wirssylo (1558 год)[7]; Иванъ Вершило… Васко Вершило (1566 год)[8]; Павелъ Виршило[9], Якубъ Виршиловичъ[10] (1567 год); a Wirszyłem (2-я палова XVI ст.)[11]; siołko Wirszyły… Mik Wirszyl (20 лістапада 1604 году)[12]; Jan Wirszyło (1621 год[13], 1743 год[14]); D.no Stanislao Wirszyłowicz (1635 год)[15]; Романь Вершило (1649 год)[16]; Jan Wojciech Wirszyło (17 жніўня 1655 году)[17]; Piotr Werszyło (1662 год)[18]; Marcina Werszela (1666 год)[19]; Wirsziło… Wierssiła… Wiersziło… Wierssiłowicz (1671—1681 гады)[20]; Krzystof Wierszel… dom Krzystofa Werszela (1688 год)[21]; wies Wirszyły… Maciey Wirszyło… Mikolay Wirszyło (23 красавіка 1698 году)[22]; jeziorko małe nazywające się Werszel (1782 год)[23]; Jan Wirszyłło (2 верасьня 1788 году)[24].

Вершалі (Wierszel) — прыгонныя зь вёскі Вігушкаў (Ашмянскі павет), якія ўпамінаюцца ў XIX стагодзьдзі[30].

Віршылы (Wirszyło) — прыгонныя зь вёсак Старлыгаў, Хмылкаў, Сурвілаў і засьценку Хацкаў, якія ўпамінаюцца ў XIX стагодзьдзі[31]

Вяршыловічы — уніяты Зблянскай парафіі[32].

Віршылы (Wirszyłło) гербаў Граблі і Тры Ралы, Верушылы (Wieruszyło) і Вершаловічы (Wierszołowicz) — літоўскія шляхецкія роды зь Вільні і Віленскага павету[33].

Віршылы (Wirszyłło) — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[34].

У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпаміналіся сёлы Вершалі (Вершели) у Гарадзенскім павеце і Вершулішкі (таксама Віршулішкі) або Мураваны Замачак каля Судэрвы[35].

На гістарычнай Гарадзеншчыне існуе вёска Вершалі.

  1. ^ Andresen K. G. Konkurrenzen in der Erklärung der deutschen Geschlechtsnamen. — Heilbronn, 1883. S. 18, 143.
  2. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 20.
  3. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 118.
  4. ^ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 77.
  5. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. — Вильна, 1887. С. 392.
  6. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 297.
  7. ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 175.
  8. ^ Документы Московского архива Министерства юстиции. Т. 1. — М., 1897. С. 378.
  9. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 1264.
  10. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 1343.
  11. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 1 (1380—1584). — Vilnius, 1998. P. 106.
  12. ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 29.
  13. ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 92.
  14. ^ Niesiecki K. Korona polska przy zlotej wolnosci. — Lwów, 1743. S. 540.
  15. ^ Žemaičių vyskupijos vizitacijų aktai 1611—1651 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. XI, 2011. P. 169.
  16. ^ Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — К., 1995. С. 191.
  17. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 284.
  18. ^ Lebedys J. Lietuvių kalba XVII—XVIII a. viešajame gyvenime. — Vilnius, 1976. P. 74.
  19. ^ Ragauskaitė A. XVII a. kėdainiečių lietuviškos kilmės asmenvardžiai // Acta linguistica Lithuanica. T. 78, 2018. P. 56.
  20. ^ Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. — Vilnius, 1977. P. 219.
  21. ^ Obst J. Rachunki miasta Wilna // Litwa i Ruś. Z. 7—9, 1913. S. 131, 147.
  22. ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 429.
  23. ^ Vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio Kauno dekanato vizitacija 1782 m. — Vilnius, 2001. P. 404.
  24. ^ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 9. Województwo mścisławskie XVI—XVIII wiek. — Warszawa, 2019. S. 144.
  25. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 10. ― Вильна, 1913. С. 98.
  26. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 2. ― Вильна, 1903. С. 126, 169.
  27. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 3. ― Вильна, 1904. С. 128.
  28. ^ Яўген Анішчанка, Лидское староство 1680 г.инвентарь, Архіў гісторыка Анішчанкі, 26 сьнежня 2015 г.
  29. ^ Леанід Лаўрэш, Новадворскае староства, Pawet.net, 8 жніўня 2017 г.
  30. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 376.
  31. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 185—186.
  32. ^ Лаўрэш Л. Прыход ў Зблянах // Лідскі летапісец. № 3 (79), 2017. С. 30—48.
  33. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 846, 851.
  34. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 446.
  35. ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 76.