Савіла

Дадаць спасылкі
Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Савіла
лац. Saviła
Savila
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Saba + суфікс з элемэнтам -л- (-l-)
Іншыя формы
Варыянт(ы) Савула, Савуль, Саваль, Саўль, Завіла
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Савіла»

Савіла, Савула (Савуль, Саваль, Саўль, Завіла) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Савіла, Савула, Савала або Саўл (Savila[1], Savilo[1][2], Sauulo, Savalo, Saul) — імя германскага паходжаньня[3]. Іменная аснова саў- паходзіць ад гоцкага і бургундзкага sauil, старагерманскага sowila 'сонца'[4]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Савігайла (Саўгел), Саўгут, Саўконт, Саўрык (Сеўрык). Адзначаліся германскія імёны Savigello, Savegodo (Savegotis), Savegonte, Savericus (Severicus).

У Прусіі бытавалі імёны Sawgute / Sawgotthe[a][6], Sawarycke / Sauricke[b] (1315 і 1365 гады)[8][9].

У Польшчы ў 1564 годзе адзначалася прозьвішча Sawiło (Szawiło)[10].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Penyuk Yurkheło Sowiłowicz (7 кастрычніка 1514 году)[11]; люди Костюшковские тяглые… Матей, Петрель Совулевичы (1549 год)[12]; мещане Мозырские… Федко Саволь (1552 год)[13]; Lukyan Szawylowycz… Stecz Szawylowycz (1552—1555 гады)[14]; Trochim Sowoliewic (1558 год)[15]; Juchno Ssawiłowicz… Sczepan Sawiłowicz… Łunko Sawiłowicz… Łunko Sawiłowic… Łunko Ssawiłowic (1561—1566 гады)[16]; дом Савуловъ кожамяковъ… дом Савулевь (19 лютага 1566 году)[17]; Derewnia Andrzejewo… Iurko Sawulewicz… Der. Obołonie… Sciepan Sawilewicz… Derewnia Zkocikowo… Andrian Sawulewicz (1654 год)[18]; Paweł Zawila (6 лістапада 1671 году)[19]; Jacobus Sawlewicz de Olita (28 лістапада 1722 году)[20]; Sawiłowszczyzna (1744 год)[21][c].

Носьбіты[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Саўлевічы (Saulewicz) гербу Суліма — літоўскі шляхецкі род[34].

Заўвагі[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

  1. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Savegotis[5]
  2. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Savaricus[7]
  3. ^ Таксама:
    • Савейка: Józef Soweykа (1667 год)[22], na miejscu P. Józefa Soweyki (1690 год)[23];
    • Савань: Саваневічы (Sawaniewicz) гербу Трубы — літоўскі шляхецкі род[24];
    • Савант: Sawanciszki (1744 год)[21];
    • Савібор: земля Совиборова в Рудоминъскои волости (1440—1492 гады)[25];
    • Саварт (адзначалася старажытнае германскае імя Seviertus[26]): у XVI ст. існавалў «дварэц» Савортавы (Совортовы) у Жамойцкім старостве[27];
    • Савойна: велюнци… а Юремъ Совоиновичомъ (1440—1492 гады)[28];
    • Саўгарда (адзначалася старажытнае германскае імя Sabelgard[29]): Sawgarda (1560 год)[30], Jakub Sawgard… Tadeusz Sawgard… Michał Saugard… Andrzey Sawgard… Kazimierz Saugard… Kaspar Saugard… Dominik Saugard (1784 год)[31];
    • Саўгоўд: у XVI ст. існавала «зямля» Саўгодзішкі (Совговдишки) у Жамойцкім старостве[27];
    • Саўдарг: Jakub Saudarg… Andrzey Saudarg (1784 год)[32];
    • Саўнар: Hrehory Węcławowicz Sawnarowicz na miejscu Dawida Sawnarowicza i Jana Józefowicza Sawnarowicza… Kazimier Sownar (1667 год)[33]

Крыніцы[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

  1. ^ а б Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 196.
  2. ^ Repertori D’Antropònims Catalans (RAC). Vol. 1. — Barcelona, 1994. P. 479, 733.
  3. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1301.
  4. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 18.
  5. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 15, 1973. S. 18 (264).
  6. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 90.
  7. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 195.
  8. ^ Pierson W. Altpreußischer Namenkodex // Zeitschrift für Preußische Geschichte und Landeskunde. — Berlin, 1873. S. 710.
  9. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 91.
  10. ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 4: Pl—St. — Kraków, 2013. S. 304.
  11. ^ Акты, отно­ся­щи­е­ся к исто­рии Запад­ной Рос­сии. Вып. 2. 18‑я и 32 кни­ги запи­сей Литовской мет­ри­ки: Мет­ри­ка коро­ле­вы Боны. — Москва, 2018. С. 207.
  12. ^ Документы Московского архива Министерства юстиции. Т. 1. — М., 1897. С. 109.
  13. ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 7, т. 1. — Киев, 1886. С. 626.
  14. ^ Писцовая книга Пинского и Клецкого княжеств, составленная Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552—1555 г. — Вильна, 1884. С. 165—167.
  15. ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 464.
  16. ^ Писцовая книга бывшего пинского староства составленная по повелению короля Сигизмунда Августа в 1561—1566 годах пинским и кобринским старостой Лаврином Войной. Ч. 2. — Вильна, 1874. С. 524, 532, 540, 542, 544, 546.
  17. ^ Klovas M., Meilus T. Vilniaus magistratui pavaldžių vakarinių priemiesčių ir palivarkų 1566 m. pagalvės ir 1596 m. nekilnojamojo turto laikytojų mokesčių mokėtojų sąrašai // Lietuvos istorijos metraštis. 2015/1. P. 175.
  18. ^ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 14. — Вильна, 1904. С. 10, 16.
  19. ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 284.
  20. ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1720—1723 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  21. ^ а б Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  22. ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 5. — Warszawa, 2016. S. 302.
  23. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 78.
  24. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 5. — Rzeszów, 2001. S. 16.
  25. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 21.
  26. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 195.
  27. ^ а б Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 295.
  28. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 48.
  29. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1286.
  30. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 11. — Warszawa, 1938. S. 11.
  31. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 25. — Вильна, 1898. С. 507—510, 519—521.
  32. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 25. — Вильна, 1898. С. 527, 532.
  33. ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 5. — Warszawa, 2016. S. 304—305.
  34. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 5. — Rzeszów, 2001. S. 16.
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Савіла&oldid=2506808»