Перайсьці да зьместу

Левік

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Leuico
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Leuo + суфікс з элемэнтам -к- (-k-)
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Левік»

Левік — мужчынскае імя.

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Левіка або Левэка (Leuico, Leweke[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова леў- (леан-) паходзіць ад германскага lēw 'леў'[3]. Сяроў ліцьвінаў бытавалі імёны Левальд (Левальт), Леварт, Ленарт (Леанард, Ленард, Лінард). Адзначаліся германскія імёны Lewald (Lewolt), Levard, Leonard (Lennart, Linard).

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Lewe, Leon, Lewon, Lewrich[4].

У Прусіі бытавала імя Lewe[a] (1420 год)[6].

У Польшчы ў XVI—XVIII стагодзьдзях адзначаліся прозьвішчы Leoman, Lewalt, Lewant, Lewantowicz, Lewar, Lewich[7].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: człowieka dwa Rodeyku, Lewika (3 жніўня 1583 году)[8]; Lewika (17 кастрычніка 1618 году)[9][b].

У XVI ст. існавала «пустаўская зямля» Левікі (Левики) у Жамойцкім старостве[23].

У 1905 годзе існаваў фальварак Леўкішкі ў Мусьніцкай воласьці[24].

На гістарычнай Троччыне існуе вёска Леўкішкі.

  1. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Leuo[5]; на Жамойці існуе вёска Левішкі(lt)
  2. ^ Таксама:
    • Леват: Joannis Lewot[10];
    • Леванд: Wasil Lewandowicz — boiarowie (15 красавіка 1772 году)[11];
    • Леўбар: Jan Lewbor (1621 год)[12];
    • Леўбут (адзначаліся старажытныя германскія імёны Lavbodo[13] і Bodolevos[14]): чоловековъ… а Левбутеевича (1440—1492 гады)[15];
    • Леўгаўд: у 1621 годзе ўпамінаўся расенскі зямянін Якуб Леўгаўд[16] (адзначалася старажытнае германскае імя Leutgaud[17]), od pana Jerzego Leugouda[18] (1675—1677 гады), Andrzej Lewgod z Lewgod (1690 год)[19];
    • Леўгод (адзначалася германскае імя Lovegod[20]): Kazimierz Lewgod (1690 год)[21]
  1. ^ Hartig J. Die münsterländischen Rufnamen im späten Mittelalter. — Köln — Graz, 1967. S. 44, 289.
  2. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1053.
  3. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 158.
  4. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 158—159.
  5. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1053.
  6. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 52.
  7. ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 2: H—Mą. — Kraków, 2009. S. 352, 354.
  8. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 399.
  9. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 477.
  10. ^ Žemaičių vyskupijos vizitacija 1675—1677 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. X, 2011. P. 743.
  11. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 510.
  12. ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 68.
  13. ^ Felder E. Die Personennamen auf den merowingischen Münzen der Bibliothèque nationale de France. — München, 2003. S. 233.
  14. ^ Jubainville H. A. Études sur la langue des francs à l'époque mérovingienne. — Paris, 1900. P. 69.
  15. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 32.
  16. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 7. ― Вильна, 1909. С. 305.
  17. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1041.
  18. ^ Žemaičių vyskupijos vizitacija 1675—1677 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. X, 2011. P. 844.
  19. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 165.
  20. ^ Ferguson R. Surnames as a Science. — London, 1883. P. 57.
  21. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 156.
  22. ^ Saviščevas E. Polityka nadań wielkich książąt litewskich na Żmudzi w pierwszej połowie XV wieku // Prace historyczne 141, z. 2 (2014). P. 499.
  23. ^ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 164.
  24. ^ Виленская губерния: полный список населенных мест со статистическими данными о каждом поселении. — Вильна, 1905. С. 56.