Левік
| Левік лац. Levik | |
| Leuico | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Leuo + суфікс з элемэнтам -к- (-k-) |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Лявейка, Леўка |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Левік» | |
Левік (Лявейка, Леўка) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Паходжаньне
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Левіка або Левэка (Leuico, Leweke[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова леў- (леан-) паходзіць ад германскага lēw 'леў'[3]. Сяроў ліцьвінаў бытавалі імёны Левальд (Левальт), Леварт, Ленарт (Леанард, Ленард, Лінард). Адзначаліся германскія імёны Lewald (Lewolt), Levard, Leonard (Lennart, Linard).
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Lewe, Leon, Lewon, Lewrich[4].
У Прусіі бытавала імя Lewe[a] (1420 год)[6].
У Польшчы ў XVI—XVIII стагодзьдзях адзначаліся прозьвішчы Leoman, Lewalt, Lewant, Lewantowicz, Lewar, Lewich[7].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: człowieka dwa Rodeyku, Lewika (3 жніўня 1583 году)[8]; Lewika (17 кастрычніка 1618 году)[9][b].
Носьбіты
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- Левік — літоўскі баярын, які атрымаў наданьне ад вялікага князя Жыгімонта Кейстутавіча[30]
- Генрык і Станіслаў Лявейкі (Lewejko) — уладальнікі гаспадарак у Дайлідаве каля Празарокаў на 1931 год[31]
У XVI ст. існавала «пустаўская зямля» Левікі (Левики) у Жамойцкім старостве[32].
У 1905 годзе існаваў фальварак Леўкішкі ў Мусьніцкай воласьці[33].
На гістарычнай Троччыне існуе вёска Леўкішкі.
Заўвагі
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Leuo[5]; на Жамойці існуе вёска Левішкі(lt)
- ^ Таксама:
- Леват: Joannis Lewot[10];
- Леванд, Левэнт: Wasil Lewandowicz — boiarowie (15 красавіка 1772 году)[11], Lewentowicz (1812 год)[12];
- Леўбар: Jan Lewbor (1621 год)[13];
- Леўбарт (адзначалася германскае імя Leubert[14]): Anna Leubart (1798 год)[15];
- Леўбут (адзначаліся старажытныя германскія імёны Lavbodo[16] і Bodolevos[17]): чоловековъ… а Левбутеевича (1440—1492 гады)[18];
- Леўгорд: на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Леўгорд у летувізаванай форме[19];
- Леўгаўд, Леўгод (адзначалася старажытнае германскае імя Leutgaud[20]): у 1621 годзе ўпамінаўся расенскі зямянін Якуб Леўгаўд[21], od pana Jerzego Leugouda[22] (1675—1677 гады), Andrzej Lewgod z Lewgod (1690 год)[23];
- Леўгод, Лаўгод (адзначалася старажытнае германскае імя Levegoda[24], германскае імя Lovegod[25]): Kazimierz Lewgod (1690 год)[26], Lowgodowna (10 чэрвеня 1717 году)[27];
- Левар (адзначалася германскае імя Lewer[28]): Эва Леваровіч (Lewarowicz) — уладальніца гаспадаркі ў Дайнове каля Аранаў на 1936 год[29]
Крыніцы
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Hartig J. Die münsterländischen Rufnamen im späten Mittelalter. — Köln — Graz, 1967. S. 44, 289.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1053.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 158.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 158—159.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1053.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 52.
- ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 2: H—Mą. — Kraków, 2009. S. 352, 354.
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 399.
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 477.
- ^ Žemaičių vyskupijos vizitacija 1675—1677 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. X, 2011. P. 743.
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 510.
- ^ Indeks nazwisk rodziców dzieci urodzonych w parafii (Nowe) Daugieliszki w latach 1800—1814
- ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 68.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1690.
- ^ Kroki, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
- ^ Felder E. Die Personennamen auf den merowingischen Münzen der Bibliothèque nationale de France. — München, 2003. S. 233.
- ^ Jubainville H. A. Études sur la langue des francs à l'époque mérovingienne. — Paris, 1900. P. 69.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 32.
- ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 2. — Vilnius, 1989. P. 67.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1041.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 7. ― Вильна, 1909. С. 305.
- ^ Žemaičių vyskupijos vizitacija 1675—1677 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. X, 2011. P. 844.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 165.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 15, 1973. S. 18 (264).
- ^ Ferguson R. Surnames as a Science. — London, 1883. P. 57.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 156.
- ^ B, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Knudsen G. Danmarks gamle personnavne: Fornavne. — Copenhagen, 1948. S. 844—845, 1707.
- ^ Ryszard Sys, Właściciele gospodarstw rolnych w woj. wileńskim w latach 1928—1939, publikacje «Pisarza hipotecznego zawarte w Dzienniku Województwa Wileńskiego za lata 1928—1939»
- ^ Saviščevas E. Polityka nadań wielkich książąt litewskich na Żmudzi w pierwszej połowie XV wieku // Prace historyczne 141, z. 2 (2014). P. 499.
- ^ Ryszard Sys, Właściciele gospodarstw rolnych w woj. wileńskim w latach 1928—1939, publikacje «Pisarza hipotecznego zawarte w Dzienniku Województwa Wileńskiego za lata 1928—1939»
- ^ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 164.
- ^ Виленская губерния: полный список населенных мест со статистическими данными о каждом поселении. — Вильна, 1905. С. 56.