Ядвіга
Ядвіга лац. Jadviga / Jadviha | |
Hadwig | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Утворанае ад | Had + Wigo |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Ядзьвіга, Ядовіг, Ядвіг |
Зьвязаныя імёны | Wichad |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Ядвіга» |
Ядвіга, Ядзьвіга — жаночае імя. Мужчынскае імя — Ядовіг (Ядвіг).
Паходжаньне
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Гадэвіг, Гадвіг або Едвіг, пазьней Гэдвіг (Hadewih, Hadwig, Edvigus[1], Hedwig) і Вікгад (Wichad) — імёны германскага паходжаньня[2][3][4]. Іменная аснова -гад- (-ад-, -ат-) (імёны ліцьвінаў Гатман, Гатаўт, Бернат; германскія імёны Hadoman, Hathald, Bernat) паходзіць ад гоцкага *haþus[5], германскага hathu 'бой'[6], а аснова -віг- (-вік-) (імёны ліцьвінаў Вігунт, Вігмонт, Лодвік; германскія імёны Wigunt, Wigmunt, Lodvigus) — ад гоцкага і германскага wigs 'вайна, бойка'[7].
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскага імя Jadwiga (Jedwiga, Hadwiga, Hedwiga, Hedwig, Hedwigis)[8].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах[a]: Ядвига, Васкова дочка, сама отчичка, з матъкою своею Васковою Доротою (2 ліпеня 1493 году)[10]; пани Лодятинои и з его сынными и з ее сестричънами, съ Ядвигою а съ Олгабетою (24 чэрвеня 1496 году)[11]; Ego Hedvigis Jakubowna Niemierowicz haeres in Korkozyskia (17 лістапада 1502 году)[12]; на панюю Некрашовую Володковича, панюю Ядвигу (15 сакавіка 1503 году)[13]; nobiles… Heduigis Sungaylowa (6 сьнежня 1522 году)[14]; magnificam Heduigim, relictam olim magnifici Joannis Litauor… Heduygis Litawarowa (1524 год)[15]; дворанин наш, пан Ирикъ Олехнович, зъ жоною своею, панею Ядъвигою (13 сьнежня 1528 году)[16]; Амъброжеи Ядовиговичъ (1528 год)[17]; Ядвига Григоровна (30 ліпеня 1545 году)[18]; Ядъвига Можеиковая[19], Едъвига Мелешъковна[20] (1565 год); Едвикга боранъки печет… Едвикга крупъница… Ядвикга Семерница (19 лютага 1566 году)[21]; листъ Павла Ядвиговича (3 траўня 1587 году)[22]; пан Станислав Тишкевичъ з малъжонкою своею Едвигою Станиславовною (31 студзеня 1592 году)[23]; Адам Контер з сыном Лукашом, з жоною Едвигою… Контеровых дочок три первжои жоны — Кгендрута, Барбара а Ягнешка Адамовны Контеровны (4 сакавіка 1596 году)[24]; именемъ малжонки своей паней Ядвикги Яновны Киселевны (5 студзеня 1599 году)[25]; cum Giedviga Dundurowa (13 лютага 1620 году)[26].
Носьбіты
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- Ядвіга Анжуйская (1373 або 1374—1399) — каралева польская, жонка вялікага князя літоўскага Ягайлы
- Амбражэй Ядовігавіч — вількійскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска Вялікага Княства Літоўскага 1528 году
- Ядвіга Машынская-Гельтман (1886—1946) — беларуская паэтка
- Ядвіга Разьдзялоўская (1902—1992) — беларуская малярка
- Ядвіга Бяганская (1908—1992) — беларуская пісьменьніца
- Ядвіга Раманоўская (1920—2011) — беларуская арганізатарка музэйнай справы, пляменьніца Івана Луцэвіча (Янкі Купалы)
На гістарычнай Віленшчыне існавала вёска Ядвігова (Jadwigowo)[27].
Глядзіце таксама
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Заўвагі
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Крыніцы
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 79.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 798, 1584.
- ^ Суперанская А. В. Словарь русских личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. С. 357, 372.
- ^ Усціновіч А. Слоўнік асабовых уласных імён. — Менск, 2011. С. 228.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 70.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 87.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 287.
- ^ Mickienė I., Birbilaitė I. Moterų įvardijimas XVIII amžiaus pradžioje: Telšių bažnyčios krikšto metrikų studija // Respectus philologicus. Nr. 19 (24), 2011. P. 163.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 74.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 126.
- ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 3: 1501—1507. — Kraków, 1948. S. 629.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 295.
- ^ Rowell S. C. Acta primae visitationis diocesis vilnensis anno domini 1522 peractae. Vilniaus Kapitulos Archyvo Liber IIb atkūrimas. — Vilnius, 2015. P. 151.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 114—115.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 277.
- ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 159.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 80.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 163.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 261.
- ^ Klovas M., Meilus T. Vilniaus magistratui pavaldžių vakarinių priemiesčių ir palivarkų 1566 m. pagalvės ir 1596 m. nekilnojamojo turto laikytojų mokesčių mokėtojų sąrašai // Lietuvos istorijos metraštis. 2015/1. P. 173, 176, 179.
- ^ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 26. — Вильна, 1899. С. 281.
- ^ Jablonskis K. Lietuvių kultūra ir jos veikėjai. — Vilnius, 1973. P. 98.
- ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 406—407.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 8. — Вильна, 1875. С. 482.
- ^ Žemaičių vyskupijos vizitacijų aktai 1611—1651 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. XI, 2011. P. 365.
- ^ Spis miejscowości oraz nazwisk mieszkańców parafii werkowskiej w 1861 r., Genealogia Wileńszczyzny