Перайсьці да зьместу

Гердвойна

Дадаць спасылкі
Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Ґердвойна
лац. Gierdvojna / Hierdvojna
Geardwine
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Gerd + Weine
Gerd + Uuenna
Іншыя формы
Варыянт(ы) Гердвайнь, Гердвэйнь, Гірдвойна, Гірдвойнь, Гірдвійн, Гірдван
Зьвязаныя імёны Weingard
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Ґердвойна»

Гердвойна (Гірдвойна) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча Ге́рдвайнь (Гердвэйнь, Гірдвойнь, Гірдвійн, Гірдван).

Паходжаньне

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Гердвін (Geardwine[1]) і Вайнгард (Weingard)[2] або Вунегарт (Vunnegart) — імёны германскага паходжаньня[3]. Іменная аснова -гард- (-герд-, -герт-) (імёны ліцьвінаў Альгерд, Мундыгерд, Тэўтыгерд; германскія імёны Algardus, Mundgerd, Teutgerdis) паходзіць ад гоцкага gairdan 'падпяразваць' (пераноснае 'ахоўваць'), garda 'агароджа' (пераноснае 'ахова, бясьпека'), а аснова -вуйн- (-войн-, -вун-) (імёны ліцьвінаў Войнар, Войнат, Гервойна; германскія імёны Wunar, Voinot, Geruuni) — ад старагерманскага wunna, гоцкага wunands 'шчаснасьць, задаволенасьць', ісьляндзкага vænn 'прыемны', нямецкага gewohnt 'задаволены'[4] або ад асновы -він- (-вайн-)[5].

У Прусіі адзначалася прозьвішча Gerdowin[6].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Adam Girdwoyń (3 чэрвеня 1656 году)[7]; P. Stefan Girdwoyn[8], P. Marcjan Girdwoyn[9], P. Stanisław Girdwoyn… od PP Girdwoyniów[10], P. Marcin Girdwoyn[11], P. Jan Gierdwoyn[12], P. Jerzy Girdwoyn[13], P. Kazimierz Girdwoyn[14], z P. Jerzym Girdwoyniem[15], P. Daniel Girdwoyń[16], P. Marcin Girdwoyn[17], P. Michał Girdwoyn[18], P. Jan Girdwoyn[19] (1690 год); pana Gierdwoynia (3 сакавіка 1718 году)[20]; Girdwiyn (18 кастрычніка 1739 году)[21]; Maciey Girdwan (1784 год)[22]; Ludwik Gierdwojn, Tadeusz Gierdwoyn (1816 год)[23]; pater Franciscus Gierdwoyn (21 сьнежня 1817 году)[24]; Blas. Gierdwoyń (1831 год)[25].

Носьбіты

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
  • Балтрамей і Войцех Мацеевічы Гірдвойны — расенскія зямяне, якія ўпамінаюцца ў 1598—1599 гадох[26]
  • Станіслаў Андрэевіч Пятровіч Гірдвайновіч — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1599 годзе[27]
  • Ян Юр’евіч Гірдвойна — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1599 годзе[28]
  • Валянтын Якубавіч Гірдвойна — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1600 годзе[29]
  • Мар'яна з Гердвэйняў (Marianna z Gierdweyniów) — зямянка Жамойцкага староства, якая ўпамінаецца ў 1794 годзе[30]
  • Франц Гердвайн — каталік з Шавельскага павету, забіты ў Першую сусьветную вайну[31]

Гердвайні або Гердвойні[32] (Gierdwoyń, Girdwoyń) гербаў Габданк і Сьлепаўрон — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[33].

Гірдвойні (Girdwojń) гербу Даліва — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[34].

Гердвойны (Gerdwoyn) гербу Барычка — літоўскі шляхецкі род[35].

У XVI ст. існавала поле-маёнтак Гірдвойнавічы (Гирдвойновичи) у Жамойцкім старостве[36].

Глядзіце таксама

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Крыніцы

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
  1. ↑ Searle W. G. Onomasticon anglo-saxonicum. — Cambrigde, 1897. P. 254.
  2. ↑ Mehmet Aydin, Weingard(недаступная спасылка), Digitales Familiennamenwörterbuch Deutschlands
  3. ↑ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 599, 1665.
  4. ↑ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  5. ↑ Schmittlein R. Toponymes finnois et germaniques en Lituanie // Revue internationale d’onomastique. Nr. 2, 1948. P. 102.
  6. ↑ GERDOWIN, Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  7. ↑ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 349.
  8. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 62.
  9. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 71.
  10. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 74.
  11. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 75.
  12. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 76.
  13. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 103.
  14. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 153.
  15. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 155.
  16. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 160.
  17. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 162.
  18. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 170.
  19. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 208.
  20. ↑ Тяжбы литовских крестьян и жителей местечек с управителями имений: сборник документов. Ч. 2. — Вильнюс, 1961. С. 75.
  21. ↑ G, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  22. ↑ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 25. — Вильна, 1898. С. 529.
  23. ↑ Sinkevičiūtė D. Dėl lietuvių dvikamienių asmenvardžių kamieno gerd- autentiškumo // Baltistica. T. 52, Nr. 1 (2017). P. 140.
  24. ↑ Memoriale Fratrum Minorum Conventualium Vilnensium (1702—1832). — Vilnae, 2020. P. 281.
  25. ↑ Hałaburda M. A. Diecezja żmudzka w 1830 roku w świetle schematyzmu na 1831 rok (1). Schematyzm – edycja źródła // Textus et Studia. Nr. 2 (34), 2023. S. 268.
  26. ↑ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 32, 60, 182—184.
  27. ↑ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 87.
  28. ↑ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 150.
  29. ↑ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 219—220.
  30. ↑ Vieta dokumente l.27r Data 1794.01.18 Kalba Lenkų k. Autorius Telšių žemės teismas. Aprašas Aktavimas. Ieškovas: Pranciškus Vertelis ; Atsakovai: sutuoktiniai Jokūbas Kotarskis ir Magdalena Vambutaitė ir Dovydas Gdzelevičius su žmona Mariana Girdvainyte, VUB Digital Collection
  31. ↑ Именной список №144 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам. — СПб., 1914. С. 2290.
  32. ↑ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Ґ, Згуртаваньне беларускай шляхты
  33. ↑ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 497, 500.
  34. ↑ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 273.
  35. ↑ Uruski S. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. T. 4. — Warszawa, 1907. S. 151.
  36. ↑ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 75.
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Гердвойна&oldid=2681996»