Гердвойна
| Ґердвойна лац. Gierdvojna / Hierdvojna | |
| Geardwine | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Gerd + Weine Gerd + Uuenna |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Гердвайнь, Гірдвойна, Гірдвойнь, Гірдвійн, Гірдван |
| Зьвязаныя імёны | Vunnegart |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Ґердвойна» | |
Гердвойна (Гірдвойна) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча Ге́рдвайнь (Гірдвойнь, Гірдвійн, Гірдван).
Паходжаньне
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Гердвін (Geardwine[1]) і Вунегарт (Vunnegart) — імёны германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова -гард- (-герд-, -герт-) (імёны ліцьвінаў Альгерд, Мундыгерд, Тэўтыгерд; германскія імёны Algardus, Mundgerd, Teutgerdis) паходзіць ад гоцкага gairdan 'падпяразваць' (пераноснае 'ахоўваць'), garda 'агароджа' (пераноснае 'ахова, бясьпека'), а аснова -вуйн- (-войн-, -вун-) (імёны ліцьвінаў Вайніла, Войнар, Войнат; германскія імёны Vuinla, Wunar, Wonnat) — ад старагерманскага wunna, гоцкага wunands 'шчаснасьць, задаволенасьць', ісьляндзкага vænn 'прыемны', нямецкага gewohnt 'задаволены'[3] або ад асновы -він- (-вайн-)[4].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Adam Girdwoyń (3 чэрвеня 1656 году)[5]; P. Stefan Girdwoyn[6], P. Marcjan Girdwoyn[7], P. Stanisław Girdwoyn… od PP Girdwoyniów[8], P. Marcin Girdwoyn[9], P. Jan Gierdwoyn[10], P. Jerzy Girdwoyn[11], P. Kazimierz Girdwoyn[12], z P. Jerzym Girdwoyniem[13], P. Daniel Girdwoyń[14], P. Marcin Girdwoyn[15], P. Michał Girdwoyn[16], P. Jan Girdwoyn[17] (1690 год); pana Gierdwoynia (3 сакавіка 1718 году)[18]; Girdwiyn (18 кастрычніка 1739 году)[19]; Maciey Girdwan (1784 год)[20]; pater Franciscus Gierdwoyn (21 сьнежня 1817 году)[21].
Носьбіты
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- Балтрамей і Войцех Мацеевічы Гірдвойны — расенскія зямяне, якія ўпамінаюцца ў 1598—1599 гадох[22]
- Станіслаў Андрэевіч Пятровіч Гірдвайновіч — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1599 годзе[23]
- Ян Юр’евіч Гірдвойна — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1599 годзе[24]
- Валянтын Якубавіч Гірдвойна — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1600 годзе[25]
Гердвайні або Гердвойні[26] (Gierdwoyń, Girdwoyń) гербаў Габданк і Сьлепаўрон — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[27].
Гірдвойні (Girdwojń) гербу Даліва — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[28].
Гердвойны (Gerdwoyn) гербу Барычка — літоўскі шляхецкі род[29].
У XVI ст. існавала поле-маёнтак Гірдвойнавічы (Гирдвойновичи) у Жамойцкім старостве[30].
Глядзіце таксама
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Крыніцы
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Searle W. G. Onomasticon anglo-saxonicum. — Cambrigde, 1897. P. 254.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 599, 1665.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
- ^ Schmittlein R. Toponymes finnois et germaniques en Lituanie // Revue internationale d’onomastique. Nr. 2, 1948. P. 102.
- ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 349.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 62.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 71.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 74.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 75.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 76.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 103.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 153.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 155.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 160.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 162.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 170.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 208.
- ^ Тяжбы литовских крестьян и жителей местечек с управителями имений: сборник документов. Ч. 2. — Вильнюс, 1961. С. 75.
- ^ G, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 25. — Вильна, 1898. С. 529.
- ^ Memoriale Fratrum Minorum Conventualium Vilnensium (1702—1832). — Vilnae, 2020. P. 281.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 32, 60, 182—184.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 87.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 150.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 219—220.
- ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Ґ, Згуртаваньне беларускай шляхты
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 497, 500.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 273.
- ^ Uruski S. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. T. 4. — Warszawa, 1907. S. 151.
- ^ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 75.