Перайсьці да зьместу

Эльзман

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Elsmann
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Elis + Mann
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Эльзман»

Эльзман — мужчынскае імя.

Эльзман (Elsmann) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова алс- (элс-) (імя ліцьвінаў Алсмунт; германскае імя Elsmund) паходзіць ад гоцкага alja 'іншы'[2], а аснова -ман- (імёны ліцьвінаў Мангерд, Дзерман, Есьман; германскія імёны Mangerðr, Derman, Esmann) — ад гоцкага manna[3], германскага man 'чалавек'[4].

У Прусіі бытавала імя Alsebut[5].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Ганя Елзмановна (1528 год)[6][a].

  1. ^ Таксама:
    • Альс (адзначалася старажытнае германскае імя Elis[1]): Юри Олсович (1537 год)[7];
    • Альсейка: Joannes Olseyko (20 лістапада 1785 году)[8];
    • Альсуна: człowiek Olsuna (1422 год[9] паводле выпісу 1618 году)[10];
    • Альжута: дочка Товкгирдовича Алжута (1440—1492 гады)[11]; по Олжуте Монивидовне (24 кастрычніка 1542 году)[12];
    • Эльзбут: повету Упитского панъ Михалъ Андреевичъ Ельзбуть (22 лютага 1585 году)[13]
  1. ^ а б Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 78.
  2. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 33.
  3. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 167.
  4. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 23.
  5. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 12.
  6. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 101.
  7. ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 55.
  8. ^ A, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  9. ^ Saviščevas E. Polityka nadań wielkich książąt litewskich na Żmudzi w pierwszej połowie XV wieku // Prace historyczne 141, z. 2 (2014). S. 506.
  10. ^ Jablonskis K. Nauji Vytauto laikotarpio aktai // Praeitis. T. 2. — Kaunas, 1933. P. 391.
  11. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 41.
  12. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 230 (11) (1542). — Vilnius, 2001. P. 66.
  13. ^ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 26. — Вильна, 1899. С. 69.