Перайсьці да зьместу

Мілкін

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Millikin
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Milo + Ginn
Milo + суфікс -кін (-kin)
Іншыя формы
Варыянт(ы) Мелькін, Мількен, Мільгін
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Мілкін»

Мілкін (Мелькін, Мількен, Мільгін) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Мілікін (Millikin) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -міл- (-мел-) (імёны ліцьвінаў Мілейка, Мельвід, Мільконт; германскія імёны Milleke, Melvid, Milgunt) паходзіць ад гоцкага mildeis 'мяккі, прыязны'[2][3], а аснова -гін- (-ген-, -кін-) (імёны ліцьвінаў Гендрута, Кімунд, Менгін; германскія імёны Genedrudis, Ginmund, Mennigen) — ад гоцкага gin- 'пачатак'[4] (гоцкае *ginnan, германскае *gennan 'пачынаць'[5]). Апроч таго, у германскіх імёнах адзначаецца суфікс-пашыральнік -кін (-кен)[6].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Милкин Юревич… Милкин (1537—1538 гады)[7]; w Mielkinach (2 верасьня 1762 году)[8]; Cecylia Milginowicz (1800 год)[9]; Marianam Milkienowna (12 траўня 1825 году)[10][a].

  1. ^ Таксама:
  1. ^ Ferguson R. The Teutonic Name-system Applied to the Family Names of France, England, & Germany. — London, 1864. P. 179.
  2. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 172.
  3. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 179.
  4. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  5. ^ G // Köbler G. Gotisches Wörterbuch. 4. Aufl, 2014.
  6. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 356.
  7. ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 153, 362.
  8. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 7. Акты Городненского гродского суда. — Вильна, 1874. С. 594.
  9. ^ Abele, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  10. ^ I—J, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  11. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 303, 443.
  12. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 187.