Гертруда
| Гертруда лац. Giertruda / Hiertruda | |
| Gertrud | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Gero + Trudo |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Гердруда |
| Зьвязаныя імёны | Thrudger |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Гертруда» | |
Гертруда (Гердруда) — жаночае імя.
Паходжаньне
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Гертруда, Гердруда або Гіртруда (Gertrud, Gerdrud, Girtrudis) і Трудгер (Thrudger) — імёны германскага паходжаньня[1][2]. Іменная аснова -гер- (-гар-, -гір-) (імёны ліцьвінаў Гералт, Гермонт, Бутгер; германскія імёны Gerolt, Geromont, Butger) паходзіць ад стараісьляндзкага geirr, стараверхненямецкага gēr 'дзіда'[3], а аснова -друд- (-трут-, -трот-) (імёны ліцьвінаў Гаўдрут, Гендрута, Кондрут; германскія імёны Gautrude, Genedrudis, Cundrud) — ад гоцкага і германскага þruþs 'мажнасьць, веліч'[4].
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскага імя Gertrud (Gertrudis, Girtrud, Girtrudis)[5].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: бояре господарьскии Сомилишское волости… Стасева Кгертруда съ сыномъ своимъ Щастнымъ (1510—1517 гады)[6]; filias quoque duas Gerthrudam et Annam… Gertruda… quae procreavit Giertrudam (2 чэрвеня 1586 году)[7]; Ród Pietraszewiczów: p. Giertruda Pietraszewiczowa (1690 год)[8]; Gertruda Lisowska (28 лістапада 1768 году)[9]; Gertruda Styrnowa (5 жніўня 1779 году)[10]; Gierdruda Krysztofowiczowna (28 лістапада 1790 году)[11]; Gertruda Żydelowna (22 лістапада 1791 году)[12]; Gertruda Kanaczycowa (8 чэрвеня 1795 году)[13]; Gertruda Szynderowna (28 студзеня 1797 году)[14]; Gertruda Zukovska da Matyszki (1802 год)[15].
Носьбіты
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- Гертруда Нівэльская (626—659) — дачка франконскага мажордома Піпіна Ляндэнскага, Сьвятая
- Гертруда Польская (1025—1086/1108) — дачка караля польскага Мешкі II Лямбэрта
- Гертруда Саксонская (1030—1113) — графіня Галяндыі і Фляндрыі
- Гертруда Фляндрыйская (1070—1117) — герцагіня Лятарынгіі
- Гертруда Вялікая (1256—1302) — нямецкі містык, Сьвятая
- Стасева Гертруда — суміліская баярыня, якая ўпамінаецца паміж 1510 і 1517 гадамі
- Гертруда Стайн (1874—1946) — амэрыканская пісьменьніца
Глядзіце таксама
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]Крыніцы
[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 425, 578.
- ^ Суперанская А. В. Словарь русских личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. С. 273.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 98.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 19.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 67, 272.
- ^ Литовская метрика. Т. 1. — Петербург, 1903. С. 128.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 276 (62) (1584, 1586, 1597). — Vilnius, 2010. P. 133—134, 136.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo trockie 1690 r. — Warszawa, 2000. S. 152.
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1765—1769 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1778—1779 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ S, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1791—1794 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1795 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1797 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stepukonienė I., Mickienė I. Personal Names in Baptismal Records of Seredžius of the Early Nineteenth Century (1802—1803) // Lituanistica. Vol. 65. Nr. 2, 2019. P. 106.