Перайсьці да зьместу

Герстолт

Дадаць спасылкі
Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Ґерстолт
лац. Gierstołt / Hierstołt
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Gero + Stalto
Іншыя формы
Варыянт(ы) Гірстолт, Герштаўт, Гірстоўт, Гірстаўт, Гірштаўт, Керстаўт
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Ґерстолт»

Герстолт (Гірстолт), Герштаўт (Гірстаўт, Гірстоўт, Гірштаўт, Керстаўт) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Гера або Гіра (Gero, Giro) і Сталта (Stalto) — імёны германскага паходжаньня[1][2]. Іменная аснова -гер- (-гар-, -гір-) (імёны ліцьвінаў Гералт, Гермонт, Бутгер; германскія імёны Gerolt, Geromont, Butger) паходзіць ад стараісьляндзкага geirr, стараверхненямецкага gēr 'дзіда'[3], а аснова -сталд- (-сталт-) (імёны ліцьвінаў Вінстаўт, Нястольт; германскія імёны Winstalt, Nistaldus) — ад гоцкага stalds 'які набывае, прагны'[4]. Адзначалася старажытнае германскае імя Heristalt (Heri-stalt)[5][6].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскага імя Герстман (Gierstman)[7].

У Прусіі бытавала імя Geristot / Kerstaut (1360 год)[8][9].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Girstawt (Хроніка Віганда)[10]; у Медникох. Кгирстолъту два чоловеки (1440—1492 гады)[11]; пять чоловеков… а Кгирстовтовича (9 лістапада 1449 году)[12]; homines… Gyrsztholth (8—13 сакавіка 1462 году)[13]; Nicolao Gyhirstoltowycz (10 чэрвеня 1471 году)[14]; Михна Керстовтовича (30 траўня 1481 году паводле выпісу 19 верасьня 1568 году)[15]; листъ боярина виленского Миколаевъ Кгирстовътовича… именя Миколаевы Кгирстовътовича в Моишокголе и въ Свире (6 жніўня 1496 году)[16]; nobiles Nicolaus Girstautowicz (25 траўня 1505 году)[17]; nobili Nicolao Gerstoltowycz (3 лістапада 1505 году)[18]; чоловеков тяглыхъ у Оирякголскои волости… Юду Кгирстовтовича (30 траўня 1517 году)[19]; Adam Girstowt… Andrzej Walentynowicz Girstowt… Władysław Girstowt (1667 год)[20]; P. Władysławem Girsztowtem[21], Daniel Girsztowt[22] (1690 год); Giersztowtt (14 лістапада 1784 году)[23]; Jozef Giersztawt (1804 год)[24]; Jakub Gersztowtt[25], Jakub Giersztoft[26] (1813 год); Katarzyna Giersztowt (1831 год)[27].

Носьбіты

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Ґірштаўты (Ґірштоўты) — літоўскі шляхецкі род[28].

Крыніцы

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
  1. ↑ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 573, 1360.
  2. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 319—320.
  3. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 98.
  4. ↑ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 18.
  5. ↑ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 779, 1359.
  6. ↑ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 22.
  7. ↑ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 68.
  8. ↑ Pierson W. Altpreußischer Namenkodex // Zeitschrift für Preußische Geschichte und Landeskunde. — Berlin, 1873. S. 505.
  9. ↑ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 44.
  10. ↑ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 671—672.
  11. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 21.
  12. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 61.
  13. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 274.
  14. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 317.
  15. ↑ Jablonskis K. Nauji Vytauto laikotarpio aktai // Praeitis. T. 2. — Kaunas, 1933. P. 393.
  16. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 148.
  17. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 3: 1501—1507. — Kraków, 1948. S. 699.
  18. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 3: 1501—1507. — Kraków, 1948. S. 708.
  19. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 337.
  20. ↑ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 2. — Warszawa, 2015. S. 135.
  21. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 134.
  22. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 201.
  23. ↑ G, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  24. ↑ Widze, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  25. ↑ Wilno śś. Franciszka i Bernarda, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  26. ↑ Wilno św. Kazimierza, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  27. ↑ Słobódka, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  28. ↑ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Ґ, Згуртаваньне беларускай шляхты
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Герстолт&oldid=2674385»