Перайсьці да зьместу

Гізбэрт

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Gisbert
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Giso + Bert
Іншыя формы
Варыянт(ы) Гіжбэрт
Зьвязаныя імёны Berdegis
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Гізбэрт»

Гізбэрт, Гіжбэрт — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Гізбэрт (Gisebert, Gisbert) і Бердыгіс (Berdegis) — імёны германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -гез- (-гіз-, -кез-) (імёны ліцьвінаў Геска, Гізель, Гесмонт; германскія імёны Geske, Giesel, Gismondus) паходзіць ад гоцкага gais 'суліца, кап’ё'[2], германскага gaizá 'завостраны кій'[3], а аснова -берт- (-бэрт-, -барт-) (імёны ліцьвінаў Зыбарт, Кібарт, Любарт; германскія імёны Siebart, Kibart, Lubert) — ад германскага berhta 'яркі'[4].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскага імя Gizebert[5].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Giżbertem Wonpitenem (15 красавіка 1648 году)[6]; iegomosci panu Giżbertowi… sławetnemu Giżbertowi Wonpitenowi… pan Giżbert Wonpiten (29 красавіка 1648 году)[7]; sławetny pan Jan Gizbert, mieszczanin Wileński (25 сакавіка 1671 году)[8]; na seniorow zboru Kalwinskiego… pana Jana Gizberta (1 чэрвеня 1671 году)[9]; Janem Gizbertem (10 сакавіка 1676 году)[10]; его милости п. Михалу Гизбертови талеровъ двадцать[11], его мил. п. Маxалу Гизбертови (1711 год)[12]; imć p. Krzysztofa Studnickiego Gizberta — strażnika powiatu Oszmiańskiego (26 жніўня 1755 году)[13]; z imć panem Krzysztofem Stadnickim, Gizbertem (18 верасьня 1755 году)[14]; imć p. Krzystofa Studnickiego Gizberta (20 верасьня і 2 кастрычніка 1755 году)[15]; F. Simeon Gisbert 2.di Cursus (1754 год)[16]; Józef Gizbert Stadnicki (1765 год)[17]; Ignacy Gizbert sędzia pow. dyneburskiego (18 жніўня 1788 году)[18].

  • Міхал Гізбэрт Студніцкі — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, скарбнік ашмянскі ў 1713—1732 гадох[19]
  • Юзэф Гізбэрт Студніцкі — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, стражнік ашмянскі ў 1737—1764 гадох[20]
  • Міхал Гізбэрт Студніцкі — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, стражнік ашмянскі ў 1774—1783 гадох[21]
  • Марцін Гізбэрт — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, мечнік старадубскі ў 1787 годзе[22]

Гізбэрты (Gizbert) гербаў Котвіца і Навіналітоўскі шляхецкі род зь Вільні і Віленскага павету[23].

Студніцкія-Гізбэрты[24] гербу Навіна — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[23].

Гізбэрты — літоўскі шляхецкі род з ваколіцаў Сьвянцянаў[25].

  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 287, 645.
  2. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  3. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 70.
  4. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 16.
  5. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 17.
  6. ^ Акты, издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Т. 20. — Вильна, 1893. С. 344.
  7. ^ Акты, издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Т. 20. — Вильна, 1893. С. 348—349.
  8. ^ Акты, издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Т. 20. — Вильна, 1893. С. 407.
  9. ^ Акты, издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Т. 20. — Вильна, 1893. С. 434.
  10. ^ Акты, издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Т. 20. — Вильна, 1893. С. 355.
  11. ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 19. — Витебск, 1889. С. 20.
  12. ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 21. — Витебск, 1891. С. 9.
  13. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 62.
  14. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 70—71.
  15. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 86, 98.
  16. ^ Ваврик М., о. Нарис розвитку і стану Василіянського чина XVII—XX ст. — Рим, 1979. С. 99.
  17. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 7. Акты Городненского гродского суда. — Вильна, 1874. С. 403.
  18. ^ Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės seimelių instrukcijos (1788—1790). — Vilnius, 2015. P. 373.
  19. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom I: Województwo wileńskie. XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2004. S. 288.
  20. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom I: Województwo wileńskie. XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2004. S. 309.
  21. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom I: Województwo wileńskie. XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2004. S. 308.
  22. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 4. Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2003. S. 261.
  23. ^ а б Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 500.
  24. ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Ґ, Згуртаваньне беларускай шляхты
  25. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 81.