Перайсьці да зьместу

Гезімунд (імя)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Gesimund
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Geso + Mund
Іншыя формы
Варыянт(ы) Гесмонт, Гізымант, Гіжымант, Гейсімонт, Гейсмонт
Зьвязаныя імёны Mundegis
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Гезімунд»

Гезімунд, Гесмонт (Гейсімонт, Гейсмонт) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча Гізы́мант (Гіжы́мант).

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Гайсмунд, Гесімунд, Гісмунд або Гісмонд (Gaismunds[1], Gesimund, Gismund, Gismondus[2][3][4]) і Мундыгіс (Mundegis[5]) — імёны германскага паходжаньня[6]. Іменная аснова -гез- (-гіз-, -кез-) (імёны ліцьвінаў Геска, Гізель, Гіжбэрт; германскія імёны Geske, Giesel, Gisbert) паходзіць ад гоцкага gais 'суліца, кап’ё'[7], германскага gaizá 'завостраны кій'[8], а аснова -мунд- (-мунт-, -монт-) (імёны ліцьвінаў Монтгерд, Валімонт, Жыгімонт; германскія імёны Mundgerd, Walmont, Sigimunt) — ад германскага *mundô 'рука, абарона, крэўнасьць'[9] або гоцкага munds 'моц розуму, імкненьне', mundrs 'гарлівы, палкі'[10].

Германскі характар літоўскіх імёнаў з асновай -монт- (-мант-) — як і запазычаньне самой асновы з германскіх моваў — сьцьвердзілі францускі лінгвіст-германіст Раймонд Шмітляйн[11] і амэрыканскі лінгвіст Альфрэд Зэн[12].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Бортъко Кгесмонтовичъ (1528 год)[13]; Янъ Павловичъ з Кгейсимонтовъ[14], Матей Шимковичъ з Кгейсмонтъ[15] (1567 год); Stanisław Gizymont Skarbnik Połocki (1674 год)[16]; Gizymont (1789 год)[17].

Гіжымант (Giżymont) — літоўскі шляхецкі род[19].

У XIX ст. каля Ліды існавала вёска Гесмонты (Giesmonty)[20].

На памежжы гістарычных Лідчыны і Віленшчыны існуе вёска Гейсманты, якая ў XIX ст. таксама ўпаміналася як Гесмонты (Giesmonty)[21].

  1. ^ Gamillscheg E. Romania Germanica. Bd. 3: Die Burgunder, Schlußwort. — Berlin und Leipzig, 1936. S. 119.
  2. ^ Meyer-Lübke W. Romanische Namenstudien. I. Die altportugiesischen Personennamen germanischen Ursprungs // Sitzungsberichte der Philosophisch-Historischen Classe der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Bd. 149. — Wien, 1905. S. 29.
  3. ^ Naumann H. Altnordische Namenstudien. — Berlin, 1912. S. 40.
  4. ^ Топорова Т. В. Культура в зеркале языка: древнегерманские двучленные имена собственные. — Москва, 1996. С. 14.
  5. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 415.
  6. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 646.
  7. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  8. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 70.
  9. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 180.
  10. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 18.
  11. ^ Schmittlein R. Toponymes finnois et germaniques en Lituanie // Revue internationale d’onomastique. Nr. 2, 1948. P. 102.
  12. ^ Senn A. Zur Bildung litauischer Gewässernamen // Annali. Sezione Slava. Istituto Universitario Orientale di Napoli. 2 (1959). P. 46.
  13. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 89.
  14. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 759.
  15. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 768.
  16. ^ Prawa Konstytucye y Przywileie Krolestwa Polskiego, y Wielkiego Xięstwa Litewskiego, y wszystkich Prowincyi należących. — Warszawa, 1738. S. 297.
  17. ^ Wiadomość o kleynocie szlacheckim oraz herbach domów szlacheckich w Koronie Polskiey i Wielkim Ziestwie Litewskim. — Warszawa, 1789. S. 30.
  18. ^ Niesiecki K. Herbarz polski. T. 4. — Lipsk, 1839. S. 134.
  19. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 5. — Warszawa, 1936. S. 291.
  20. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 55.
  21. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 77, 83, 86, 97, 102—103, 107, 110, 113, 128, 133, 136, 139, 148, 150, 176—177, 189, 217, 227.