Перайсьці да зьместу

Будзькі (Менская вобласьць)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Будзькі
лац. Budźki
Краіна: Беларусь
Вобласьць: Менская
Раён: Вялейскі
Сельсавет: Хаценчыцкі
Часавы пас: UTC+3
Тэлефонны код: +375 1771
Паштовы індэкс: 222456
Нумарны знак: 5
Геаграфічныя каардынаты: 54°15′15″ пн. ш. 27°20′48″ у. д. / 54.25417° пн. ш. 27.34667° у. д. / 54.25417; 27.34667Каардынаты: 54°15′15″ пн. ш. 27°20′48″ у. д. / 54.25417° пн. ш. 27.34667° у. д. / 54.25417; 27.34667
Будзькі на мапе Беларусі ±
Будзькі
Будзькі
Будзькі
Будзькі
Будзькі
Будзькі

Будзькі[1]вёска ў Беларусі, на рацэ Канатопцы. Уваходзяць у склад Хаценчыцкага сельсавету Вялейскага раёну Менскай вобласьці.

Асноўны артыкул: Будзейка

Бодзіка, пазьней Будэка або Будка (Bodico, Buddeke, Buddecke, Budke) — імя германскага паходжаньня[2][3][4][5].

У міжваенны час вёскі Будзькі I і Будзькі II уваходзілі ў склад гміны Хаценчыцы Вялейскaга павету Віленскага ваяводзтва Польскай Рэспублікі[6][7].

  • 1921 год — 223 чалавекi[8]
  • 1931 год — 212 чалавекi[9]
  1. ^ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Мінская вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка, І. Л. Капылоў, В. П. Лемцюгова і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2003. — 604 с. ISBN 985-458-054-7. (djvu)
  2. ^ Andresen K. G. Die altdeutschen Personennamen in ihrer Entwickelung und Erscheinung als heutige Geschlechtenamen. — Mainz, 1873. S. 30.
  3. ^ Heintze A. Die deutschen Familien-Namen, geschichtlich, geographisch, sprachlich. — Halle, 1903. S. 114.
  4. ^ Kleemann S. Die Familiennamen Quedlinburgs und der Umgegend. — Quedlinburg, 1891. S. 20.
  5. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 322.
  6. ^ Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. 1. — Warszawa, 1938. S. 6.
  7. ^ Eberhardt P. Formowanie się polskiej granicy wschodniej po II wojnie światowej // Dzieje Najnowsze. Rocznik L, 2018 (2). S. 95—100.
  8. ^ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. VII, cz. II: Ziemia Wileńska — Powiaty: Brasław, Duniłowicze, Brasław i Wilejka. — Warszawa: Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, 1923. S. 78.
  9. ^ Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. 1. — Warszawa, 1938. S. 57.