Рускае ваяводзтва

Ру́скае ваяво́дзтва (па-ўкраінску: Руське воєводство, па-расейску: Русское воеводство, па-польску: Województwo ruskie) — адміністрацыйна-тэрытарыяльная адзінка Польскага каралеўства ў складзе Малой Польшчы, якая ўвайшла ў ягоны склад як спадчына каралеўскага дамэну^[1]. Ваяводзтва ўтворанае каля 1434 году з тых земляў Галіцка-Валынскага княства, якія былі захоплены ў апошняй чвэрці XIV ст. Адміністрацыйным цэнтрам Рускага ваяводзтва быў горад Львоў.

Да заняцьця гэтых земляў Казімерам Вялікім (1340) тут знаходзіліся тры асобныя старажытнарускія княствы (Львоў, Галіч, Перамысьль), пасьля аб’яднаныя пад назваю Каралеўства Русь ці Руская зямля. У 1254 годзе князь Данііл Галіцкі прыняў у Дарагічыне тытул «караля Русі» ад папы рымскага Інакенцыюса IV, заснаваўшы Галіцкі каралеўскі дом. Нашчадкі Данііла Раманавіча Галіцкага мелі тытул «Rex Russiae» (часьцей «Regis Rusie») і «duces totius terrae Russiae, Galicie et Ladimirie» («кароль Русі» і «князь усяе зямлі рускай, галіцкай і ўладзімерскай»).

Блізу 1434 году кароль Уладыслаў III Варненчык выдаў прывілей, які зраўнаваў у правах галіцка-рускіх баяраў з польскаю шляхтай, з гэтага часу ўсе шляхцічы і магнаты не плацілі падаткі, а абавязаны былі несьці толькі вайсковую службу. Назва «баяры» замянялася на тытул «пан»^[2]. На чале адміністрацыі стаяў ваявода рускі (па-польску: Wojewoda ruski, па-ўкраінску: воєвода руський), якога прызначаў кароль зь ліку буйных землеўладальнікаў.

Глядзіце таксама

Крыніцы

^ [1]
^ [2] Тлущак Ю. М., Тлущак А. Ю. «Історико-правові витоки українських національних традицій у сфері оподаткувавання (польсько-литовська держава)» стр. 31

Літаратура

Акти та документы галицько-волинського князівства ХIII — першої половини XIV ст. Аcts аnd Documents of 13th century — eаrly 14th century. Hаlych аnd Volyn’ Principality: Reseаrch. Documents
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Вінниченко О. Сеймики та з’їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI – першій половині XVII ст. В кн.: Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. Львів, 2000. Вип. 3. С. 41–47;
Вінниченко О. Депутати Коронного трибуналу 1632-1647 рр. В кн.: Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2009. Вип. 44;
Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст. Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993;
Петришин Г. П. «Карта фон Міґа» (1779—1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини. Львів, 2006;
Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi. „Ziemi Ruskie” / Opr. A. Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899-1904;
Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. Lwów, 1939;
Źródła dziejowe. T. XVIII. Cz. II. Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A. Jabłonowski. Warszawa, 1903;
Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573-1695. В кн.: Rocznik Przemyski. Przemyśl 1998. t. XXXIV;
Urzędnicy województwa belskiego i ziemi chełmskiej XIV-XVIII wieku. Spisy / Opr. H. Gmiterek i R. Szczygieł. Kórnik, 1992;
Szczygiel R. Lokacje miast w Polsce XVI wieku. Lublin, 1989; Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego В. кн.: Studia nad historią prawa polskiego. Lwów, 1938. T. XVI. Zesz. 3;
Urzędnicy województwa ruskiego XIV-XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K. Przyboś. Wrocław 1987.
Русское воеводство // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1906—1913.

Вонкавыя спасылкі

Рускае ваяводзтва — сховішча мультымэдыйных матэрыялаў

[1] [1]

[2] [2] Тлущак Ю. М., Тлущак А. Ю. «Історико-правові витоки українських національних традицій у сфері оподаткувавання (польсько-литовська держава)» стр. 31

[1]

[2]