Абмеркаваньне:Бізантыйскі крыж (неадназначнасьць)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Перайсьці да навігацыі Перайсьці да пошуку

Прашу зьвярнуць увагу, што найбольш поўная і аўтарытэтныя крыніца з гісторыі РПЦ — «Православная энциклопедия» ў грунтоўным артыкуле «Реформа богослужения во 2-й пол. XVII в.» сьцьвярджае, што 8-канцовы крыж з касой папярочкай замянілі на 4-канцовы: восьмиконечный крест на просфорах заменен четырехконечным. Ні пра які 6-канцовы крыж з касой папярочкай гаворкі не вялося і не магло весьціся, бо адбывалася ўніфікацыя з грэцкай праваслаўнай традыцыяй, дзе 6-канцовы крыж з касой папярочкай ніколі не выкарыстоўваўся. --Kazimier Lachnovič (гутаркі) 23:58, 1 верасьня 2018 (MSK)

Калі ўдзельнік у крыніцы, дзе крыж апісваецца пад назвай Byzantine or Russian cross, бачыць Бізантыйскі праваслаўны крыж, то тут адное з двух: або ў удзельніка праблемы з зрокам, або з галавой. --Kazimier Lachnovič (гутаркі) 16:42, 2 верасьня 2018 (MSK)

Украінская Вікіпэдыя[рэдагаваць крыніцу]

Трираменний хрест в Росії: Але й тут виникла відмінність: у всьому християнському світі, у тому числі й в Україні, в трираменних хрестах підніжка рівнобіжна іншим раменам хреста, — у росіян підніжка скісна. Єпископ Перемиський Пелеш та деякі Галицькі історики, а за ними й митрополит Іларіон Огієнко твердили, ніби трираменний хрест із скісним підніжжям — це український хрест, але В. Щербаківський документально довів, що цей хрест — тільки московський і в Україні зустрічається дуже рідко (а на церквах ніколи!), а коли зустрічається, то тільки під московським впливом. У росіян він з'явився вже в XV ст. і увінчує в них усі церкви, а в Україні почав з'являтися тільки в XVII — XVIII ст., (на дереворитах і ніколи на церквах) («Визв. Шлях» ч. II/62. ст. 33 — 34). Московський історик Шмурло, який видав італійською мовою «Історію Росії», писав у цій своїй праці: «Греки, (а за ними й українці, Є. О.), допускали, що св. Хрест може бути представлений однаково в одній з трьох форм: на чотири, на шість і на вісім рамен. У Москві натомість допускали тільки цю останню форму». (т. І, ст. 97). І те, додамо, найнижче рамено мало бути обов'язково скісне, мотивуючи цю свою вимогу такою символікою: "косе перехрестя з опущеним вниз лівим кінцем і піднятим вгору правим кінцем має нагадувати, що розкаяний розбійник, правий, пішов до неба, а злий, лівий розбійник, пішов до пекла. І відтоді цей хрест став символом винятково московської Церкви. Київська православна Церква не прийняла цього хреста, а вживала інших традиційних форм, і ми ні на одній київській і взагалі українській церкві не бачимо цього хреста. (В. Щербаківський в Філяд. «Шлях» 13 VIII. 1950). Пишучи в лондонській «Українській Думці» рецензію на книжку «Українське Мистецтво», що вийшла в 1952 р. в Нью-Йорку англійською мовою В. Щербаківський ще раз зазначив: "З дрібних орнаментів показаних авторкою на маргінесах скажу, що більшість їх правильна, один тільки трираменний хрест з косою підніжкою, тобто з косим нижнім рам'ям на ст. 107, не народній мотив. Це хрест не український, а московський, і уведений в Москві ще в XV віці умисне з політичною ціллю. В Галичині він був пропагований москвофілами. У Греків такого хреста не було. Його не варто було відносити до українського орнаменту, і у Східній Україні він ніколи не вживався в народньому орнаменті.

Пры гэтым у артыкуле uk:Православна церква напісана, што маскоўскі крыж найхарактэрны для праваслаўя, але хутчэй за ўсё так склалася з-за экспансіўнай канфэсійнай палітыкі Маскоўскага патрыярхату. У канцы разьдзелу «Хрест» пералічаны іншыя праваслаўныя крыжы. --Ліцьвін (гутаркі) 17:25, 2 верасьня 2018 (MSK)

Баюся, што ў адказ (калі ён, вядома, будзе) будзе штосьці пра «вікітроляў» і «руку РПЦ» ува ўкраінскай эміграцыі і Ўкраінскай Вікіпэдыі. --Kazimier Lachnovič (гутаркі) 17:52, 2 верасьня 2018 (MSK)

Крыніцы[рэдагаваць крыніцу]

У дачыненьні да гэтай тэмы крыніца «Беларуская энцыкляпэдыя ў 18 тамах» ня можа зьяўляцца аўтарытэтнай. Тлумачыць ня буду, бо думаю, што прычыны ўжо ўсе добра і так ведаюць. --Ліцьвін (гутаркі) 12:23, 4 верасьня 2018 (MSK)