Перайсьці да зьместу

Дорг (імя)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
(Перанакіравана з «Дрога»)
Дорґ
лац. Dorg / Dorg
Drogo
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Дрога, Драга, Драка
Зьвязаныя імёны Даргіла, Доргень, Даргвойн, Драгат
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Дорґ»

Дорг, Дрога, Драга, Драка — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Дрога, Драга або Драка (Drogo, Drago, Draco) — імя германскага паходжаньня[1][2]. Іменная аснова дрог- (дорг-) паходзіць ад бургундзкага drogo 'ваяр'[2] або ад германскага dragan 'несьці, падтрымліваць'[3]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Даргіла (Драгіл, Даргель, Драгал), Доргень (Доргін), Драгат. Адзначаліся германскія імёны Drogila (Drogulus), Drogen (Drogin), Drogat. Апроч таго, адзначалася германскае імя Darg[4][5].

У Польшчы гістарычна бытавалі імёны Droga, Drogiel, Dargan (Drogan), Dargota, Dargusz (Dargasz, Drogusz, Drogosz), Dargomier (Drogomir), Dargorad (Drogoradz), Dargosław (Drogosław), Lederg, Świedarg[6].

У Прусіі бытавалі імёны: Darghe (1435 год)[7], Dargil / Dargel / Dargilo[a] (1344 і 1392 гады), Drogenne[b][10], Dargebut / Dargebute / Dargebudt[c] (1363 год)[7], Dargaude / Dargawde[d][7], Dragothe (1414 год)[10]. Апроч таго, у Прусіі бытавалі прозьвішчы Darge[13][14][15] і Drage[16].

У Ноўгарадзе, магчыма, бытавала імя Дарагабуд[c]: Дорогобуде[17].

У Польшчы ў XVII—XVIII стагодзьдзях адзначаліся прозьвішчы Darga, Dargiel, Dargosz[18].

У Памор’і бытавала прозьвішча Darger[19].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Dorge (Хроніка Прускай зямлі Мікалая зь Ярошына)[20]; Darge (Паведамленьні аб літоўскіх дарогах)[21]; Astyk cum fratre germano Dorgy (18 студзеня 1401 году)[22]; Sudimundi Dorgyeowicz[23], Sudimundi Dorgeowycz[24] (Sudimund Dorgewicz[25]; 1 верасьня 1431 году); пану Судимонъту Доркгевичу (Судимонът Доркгевич[25], 1440—1492 гады)[26]; пан Дорг (20 красавіка 1448 году[27], 1440—1492 гады[28]); Доркгъ (1440—1492 гады)[29]; Dorgys Gethowthowycz (2 лістапада 1449 году)[30]; Iwan Dorohowicz (13 чэрвеня 1456 году)[31]; люди… а Драку зъ братомъ (28 чэрвеня 1456 году)[32]; Михно Доркгевич(ъ) (18 чэрвеня 1482 году, 18 верасьня 1484 году, 17 сакавіка 1488 году[33]); Михно Доркевичъ (23 лістапада 1486 году)[34]; Михаилъ Доркгевичъ в Довъкгахъ (12 кастрычніка 1488 году)[35]; панъ Миколаи Доркгевичъ (5 сьнежня 1492 году)[36]; memoriae Nicolai Dorgowicz (каля 1500 году)[37]; et Jacobo Dargowycz scabino et fratre eius Joanne (11 жніўня 1515 году)[38]; ciuis caunensis Jacobus Dorgewicz… Dargewicz (1524 год)[39]; пустовщины… Даркгишку (1537 год)[40]; Минтовт Доркгович (1538 год)[41]; cело Доркгевичи (1554 год)[42]; Миколай Дороговичъ (1567 год)[43]; Georgius Dragowicz medicinae doctor (27 сакавіка 1586 году)[44]; Дракга Сименько… Ивань Дракга (1649 год)[45]; Drakowicz (1671—1681 гады)[46]; Piotr Dargiewicz (1675—1677 гады)[47]; Jerzy Józef Draga (1799 год)[48][e].

Носьбіты

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Даргевічы (Dargiewicz) — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[65].

Доркі — літоўскі шляхецкі род[66].

Даргевіч (Dargiewicz) і Драг (Drag) — прозьвішчы, зафіксаваныя ў XIX стагодзьдзі ў ваколіцах Сувалкаў[67].

У XVI ст. існавала сяло Драгі (Драги) у Жамойцкім старостве[68].

На гістарычнай Вількаміршчыне існуе вёска Дрогішкі, на гістарычнай Ашмяншчыне — Доргішкі, у гістарычнай Прусіі — Дарген.

Заўвагі

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
  1. ↑ Адзначалася старажытнае германскае імя Drogila[8]
  2. ↑ Адзначалася старажытнае германскае імя Druogen[9]
  3. 1 2 Адзначалася старажытнае германскае імя Dragobod[11]
  4. ↑ Адзначалася старажытнае германскае імя Dragoaldus[12], Dracoald[11]
  5. ↑ Таксама:
    • Драгейка: Samuel Dragieyko[49] (1690 год), boiar… Drogieykow (20 чэрвеня 1792 году)[50];
    • Драган (адзначалася старажытнае германскае імя Droconis[51], германскае імя Druggan[52]): po Draganie (18 траўня 1588 году)[53], sioło Wasiuny… Jan Dragon (3 студзеня 1664 году)[54], nieboszczyka P. Drogoniewicza[55];
    • Даргуш, Даркша: Даргушы і Даркшэвічы — літоўскія шляхецкія роды[56], у Памор’і адзначалася прозьвішча Dargusch[57];
    • Драгаўдзь (адзначалася старажытнае германскае імя Dragoaldus[12], Dracoald[11]): Dragowdzie (1744 год)[58];
    • Драгайла: чоловековъ: Дрокгаило (7 лістапада 1442 году)[59];
    • Драгінт: Daniel Drogint (1667 год)[60]
    • Драгімін (адзначалася германскае імя Drugmanne[61]): Drogyminischky (16 лютага 1410 году)[62]

Крыніцы

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
  1. ↑ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 420.
  2. 1 2 Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 22.
  3. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 74.
  4. ↑ Vroonen E. Les noms de famille de Belgique. Vol 2: Dictionnaire étymologique des noms de famille de Belgique. — Bruxelles, 1957.
  5. ↑ D, Dictionnaire de tous les noms de famille belges
  6. ↑ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. Cz. 1: Odapelatywne nazwy osobowe. — Kraków, 2001. S. 56.
  7. 1 2 3 Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925.S. 22.
  8. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 292.
  9. ↑ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 421.
  10. 1 2 Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 26.
  11. 1 2 3 Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1462.
  12. 1 2 Searle W. G. Onomasticon anglo-saxonicum. — Cambrigde, 1897. P. 548.
  13. ↑ DARGE (Ortsfamilienbuch Abschwangen/Almenhausen), Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  14. ↑ DARGE (Ortsfamilienbuch Stockheim, Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  15. ↑ DARGE (Ortsfamilienbuch Deutsch Wilten, Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  16. ↑ DRAGE, Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  17. ↑ Зализняк А. А. Древненовгородский диалект. 2-е изд. — М., 2004. С. 509.
  18. ↑ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 1: A—G. — Kraków, 2007. S. 383.
  19. ↑ DARGER, Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  20. ↑ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 1. — Leipzig, 1861. S. 351.
  21. ↑ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 667—669, 671, 677, 679.
  22. ↑ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791. — Kraków, 1932. S. 37.
  23. ↑ Бучинський Б. Кілька причинків до часів вел. князя Свитригайла (1430—1433) // ЗНТШ. Т. 76. — Львів, 1907. С. 136.
  24. ↑ Бучинський Б. Кілька причинків до часів вел. князя Свитригайла (1430—1433) // ЗНТШ. Т. 76. — Львів, 1907. С. 135.
  25. 1 2 Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.. — 2-е выд. — Смаленск, 2014. С. 304.
  26. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 27.
  27. ↑ Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. T. 1, 1366—1506. — Lwów, 1887. S. 44.
  28. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 63.
  29. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 20, 33, 50, 57.
  30. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 221.
  31. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 249.
  32. ↑ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 7. — Вильна, 1870. С. 5.
  33. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 55, 112, 117.
  34. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 28.
  35. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 76.
  36. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 72.
  37. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 563.
  38. ↑ Rowell S. C. Acta primae visitationis diocesis vilnensis anno domini 1522 peractae. Vilniaus Kapitulos Archyvo Liber IIb atkūrimas. — Vilnius, 2015. P. 33.
  39. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 133.
  40. ↑ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 27.
  41. ↑ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 229.
  42. ↑ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 8. — Вильна, 1870. С. 59.
  43. ↑ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 1085.
  44. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 276 (62) (1584, 1586, 1597). — Vilnius, 2010. P. 127.
  45. ↑ Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — К., 1995. С. 246, 381.
  46. ↑ Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. — Vilnius, 1977. P. 137.
  47. ↑ Žemaičių vyskupijos vizitacija 1675—1677 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. X, 2011. P. 142.
  48. ↑ Daugiele, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  49. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 157.
  50. ↑ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 512.
  51. ↑ Haubrichs W. The early medieval naming-world of Ravenna, eastern Romagna and the Pentapolis // Ravenna: its role in earlier medieval change and exchange. — London, 2016. P. 288
  52. ↑ Ferguson R. The Teutonic Name-system Applied to the Family Names of France, England, & Germany. — London, 1864. P. 196.
  53. ↑ Archiwum Domu Sapiehów. — Lwów, 1892. S. 32.
  54. ↑ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 229.
  55. ↑ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 108.
  56. ↑ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Д, Згуртаваньне беларускай шляхты
  57. ↑ DARGUSCH, Verein für Computergenealogie e.V. (CompGen)
  58. ↑ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  59. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 67.
  60. ↑ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 1. — Warszawa, 2015. S. 570.
  61. ↑ Patronyme DRUGMANNE, Filae.com: Genealogy
  62. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 78.
  63. ↑ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 235.
  64. ↑ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 1.
  65. ↑ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 254.
  66. ↑ Літоўская шляхта, Генэалёгія Лычкоўскіх
  67. ↑ Professor Jerzy Wisniewski, List of the XIXth century Suvalki region family names, Suwalki Genealogical Society
  68. ↑ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 101.

Літаратура

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорг_(імя)&oldid=2601423»