Перайсьці да зьместу

Герман (імя)

Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
(Перанакіравана з «Гарман»)
Герман
лац. Herman
Herman
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Heri + Mann
Іншыя формы
Варыянт(ы) Гарман, Гермен, Гірман
Зьвязаныя імёны Манар
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Герман»

Герман, Гарман (Гермен, Гірман) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

У беларускай мове ідэнтычнае напісаньне Герман маюць імёны германскага і лацінскага паходжаньня:

У граматах полацкіх баяраў і мяшчанаў (у тым ліку полацкіх ваяводаў Андрэя Саковіча, Алехны Судзімонтавіча, Багдана Саковіча) імя Гарман ужывалася датычна рыскіх немцаў: передъ вашим Гарманом (1414—1446 гады)[12]; Гарман ваш (1446 год)[13]; Гарман (1451—1459 гады)[14]; на вашого ротъманина на Гаръмана Зундира (1464—1465 гады)[15]; с вашим мещанином на имя и з Гарманом Герковичом (1465—1466 гады)[16]; Гарман Зунъдерь (ням. Harman Sunder, Hermen van Sundern[17]; 14 верасьня 1469 году)[18]; Ганус Пилипович и Гарман Зундыр (1471 год)[19]; ваш немъчин Гарман Жондеро (26 лістапада 1480 году)[20]; ваш немъчин Гарман (1485—1492 гады)[21].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Herman і Harman[22].

У 1580 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаўся Matthaeus Hermannus, Borussus, у 1604 годзе — Thomas Herman, Regiomontanus Borussus[23].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Пану Миши у Холъхле дано — што Гарманъ держал[24], Гарману Радивоновичу двор Хальче с людми и со всим[25] (1440—1492 гады); item coram domino nobili Olechno Hermanovycz (26 верасьня 1479 году)[26]; Stankone Hermanowicz[27] (15 лютага 1484 году); Анъдрею Гармановичу (14 сьнежня 1486 году)[28]; Анъдрушъку Гармановичу (17 сакавіка 1488 году[29], 4 сьнежня 1489 году[30]); в Жирмонахъ в Германа (10 студзеня 1489 году)[31]; Гарманъ Дитриховичъ от его милости Жыжморы держать (23 красавіка 1494 году)[32]; на Каспара Гармановича (16 ліпеня 1494 году)[33]; на Берната Германовичовъ Моковича (1495 год)[33]; паном Каспором Гармановичомъ з Вилни (8 чэрвеня 1496 году)[34]; посломъ Каспору Гармановичу (1496 год)[35]; на Гармана Детриховича… а Гарману Детриховичу (9 траўня 1498 году)[36]; а въ Якуба Гармановича… а в Гармана и въ брата его Стася (11 траўня 1501 году)[37]; а Каспора Гармановича (22 траўня 1503 году)[38]; немецъ Гарман Вересъ (25 студзеня 1509 году)[39]; Герман Дидрихович (5 жніўня 1510 году)[40]; бояре короля его милости клецкие… Гирман Домотканович (20 сакавіка 1512 году)[41]; Андрейка а в Берната Германовичовъ (1 студзеня 1515 году)[42]; Герман Нацевич (1528 год)[43]; предокъ Суходолского Янъ Германовичъ (18 студзеня 1529 году)[44]; вырок межи бояри мстиславскими: Жикгимонтом Андреевичом а Тараном Гармановичом (29 студзеня 1529 году)[45]; боярын высокодворский Герман Нацовичъ (18 студзеня 1535 году)[46]; Doman Juskowic a Herman Staszkiewic (1558 год)[47]; miasto Iurborskie… Błaszko Hermannowicz (12 кастрычніка 1561 году)[48]; Левко Гармановичъ… Левко Германовичъ… Гарманъ Мачайчичъ (1563 год)[49]; Миколай Гарманъ… Андрей Гарманъ… Якубь Яновичъ Гарманъ[50], Григорей Гармановичъ Матеевичъ[51], Янъ Гармановичъ[52], Гарманъ Стецовичъ[53] (1567 год); Siłko Harmanowicz (1641 год)[54]; Михаило Гирманенко… Гирман Онисченко… Гирман Якубовичь… Гирмань Семенович… Гаврило Гирманъ… Куцъ Гирманенъко (1649 год)[55]; Petrus Harmanowicz (19 сакавіка 1706 году)[56]; Iacobus Hermanowicz (28 лютага 1707 году)[57]; Casimirus Hermanowicz et Jacobus Hermanowicz (29 лістапада 1710 году)[58]; Christophorus Harmanowicz (3 верасьня 1711 году)[59]; Stanislaus Hermanowicz (5 кастрычніка 1719 году)[60]; Antonius Harmanowicz et Casimirus Harmanowicz (11 студзеня 1722 году)[61]; Thomas Hermanowicz… Stanislaus Harmanowicz (10 лютага і 22 чэрвеня 1732 году)[62]; Andreas Harmanowicz… Andreas Hermanowicz (15 і 23 лістапада 1738 году)[63]; Hermeniszki (1744 год)[64]; Kazimierz Herman (1765 год)[65]; Mathias Harmanowicz (10 сьнежня 1769 году)[66]; Joannes Harmanowicz (20 кастрычніка 1774 году)[67]; Symon Harman (19 верасьня 1789 году)[68].

Носьбіты

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Гармановічы і Германовічы — уніяты Ганчарскай парафіі[71].

Германы (Herman) гербу Ладзьдзя і Германовічы (Hermanowicz) — літоўскія шляхецкія роды з ваколіцаў Сьвянцянаў[72] і Троцкага павету[73].

Германы (Herman, German) — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[74].

У канцы XVIII ст. на гістарычнай Амсьціслаўшчыне існавала шляхецкай ваколіца Гарманава[75].

Герман (Herman) — прозьвішча, зафіксаванае ў XIX стагодзьдзі ў ваколіцах Сувалкаў[76].

На 1909 год існавалі хутар Германішкі ў Бабруйскім павеце і ўрочышча Германішкі ў Менскім павеце Менскай губэрні[77].

На 1910 год існавала вёска Гарманова (Гарманава) у Амсьціслаўскім павеце Магілёўскай губэрні[78].

На гістарычнай Аршаншчыне існуе вёска Гарманы, на гістарычнай Браслаўшчыне — Германавічы, на гістарычнай Віцебшчыне — Германава. Назву Германішкі маюць вёскі на гістарычных Ашмяншчыне і Віленшчыне.

Глядзіце таксама

[рэдагаваць | рэдагаваць код]

Крыніцы

[рэдагаваць | рэдагаваць код]
  1. 1 2 3 Schlaug W. Die altsächsischen Personennamen vor dem Jahre 1000. — Lund, 1962. S. 106.
  2. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 407.
  3. ↑ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 774.
  4. ↑ Hanks P., Hodges F., Hardcastle K. A Dictionary of First Names. — Oxford University Press, 2006. P. 319.
  5. ↑ Суперанская А. В. Словарь русских личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. С. 168. С. 77.
  6. ↑ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 143.
  7. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 124.
  8. ↑ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  9. ↑ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 167.
  10. ↑ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 23.
  11. ↑ Суперанская А. В. Словарь русских личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. С. 168. С. 76.
  12. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 214.
  13. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 220.
  14. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 242.
  15. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 278.
  16. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 284.
  17. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 812.
  18. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 310.
  19. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 326.
  20. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 378.
  21. ↑ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 378.
  22. ↑ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 101.
  23. ↑ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 71, 166.
  24. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 23.
  25. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 29.
  26. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 371.
  27. ↑ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 393.
  28. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 50.
  29. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 60.
  30. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 85.
  31. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 70.
  32. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 5 (1427—1506). — Vilnius, 2014. P. 45.
  33. 1 2 Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 352.
  34. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 5 (1427—1506). — Vilnius, 2014. P. 227.
  35. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 345.
  36. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 178—179.
  37. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 265.
  38. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 306.
  39. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 152.
  40. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 8 (1499—1514). — Vilnius, 1995. P. 369.
  41. ↑ Грушевский А. С. Пинское Полесье. Т. 2. — К., 1903. С. 20.
  42. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 259.
  43. ↑ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 86.
  44. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 283.
  45. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 288.
  46. ↑ Lietuvos Metrika. Knyga 227 (8) (1533—1535). — Vilnius, 1999. P. 180.
  47. ↑ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 115.
  48. ↑ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 567.
  49. ↑ Ревизия Кобринской экономии: составленная в 1563 году королевским ревизором Дмитрием Сапегой. — Вильна, 1876. С. 7, 12, 14, 179.
  50. ↑ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 571, 575.
  51. ↑ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 764.
  52. ↑ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 1096.
  53. ↑ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 1208.
  54. ↑ Ординация королевских пущ: в лесничествах бывшего Великого Княжества Литовского. — Вильна, 1871. С. 178.
  55. ↑ Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — К., 1995. С. 36, 108, 163, 442, 454.
  56. ↑ Kaminskas-Krinčius A. Seniausiosios išlikusios originalios 1705—1726 m. Stakliškių bažnyčios krikšto metrikų knygos fragmento (1705—1710) publikacija. Bibliotheca Lituana. T. 2 (2012). P. 458.
  57. ↑ Kaminskas-Krinčius A. Seniausiosios išlikusios originalios 1705—1726 m. Stakliškių bažnyčios krikšto metrikų knygos fragmento (1705—1710) publikacija. Bibliotheca Lituana. T. 2 (2012). P. 464.
  58. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia 1708—1710 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  59. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1711—1715 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  60. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1716—1719 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  61. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1720—1723 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  62. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1724—1732 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  63. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1736—1742 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  64. ↑ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  65. ↑ Яўген Анішчанка, Попис шляхты Гродненского повета 30.09 — 4.10.1765 г., Архіў гісторыка Анішчанкі, 22 лістапада 2016 г.
  66. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1765—1769 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  67. ↑ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1773—1776 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  68. ↑ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 35. — Вильна, 1910. С. 554.
  69. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, tom I: Województwo wileńskie. XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2004. S. 69.
  70. ↑ Яўген Анішчанка, Зельки инвентарь 1766 г., Архіў гісторыка Анішчанкі, 16 сакавіка 2017 г.
  71. ↑ Лаўрэш Л. Прыходы ў Ганчарах і Дакудаве // Лідскі летапісец. № 4 (92), 2020. С. 61—71.
  72. ↑ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 88.
  73. ↑ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 282.
  74. ↑ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 281.
  75. ↑ Анішчанка Я. Шляхецкія ваколіцы ўсходнебеларускіх губерняў 1783—1785 і 1798—1799 // Годнасьць. № 1 (3), 1997. С. 17.
  76. ↑ Professor Jerzy Wisniewski, List of the XIXth century Suvalki region family names, Suwalki Genealogical Society
  77. ↑ Список населенных мест Минской губернии. — Минск, 1909. С. 36.
  78. ↑ Список населенных мест Могилевской губернии. — Могилев, 1910. С. 97.
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Герман_(імя)&oldid=2596445»