Перайсьці да зьместу

Вілімонт

Дадаць спасылкі
Зьвесткі зь Вікіпэдыі — вольнай энцыкляпэдыі
Вілімонт
лац. Vilimont
Willimunt
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Willo + Munt
Іншыя формы
Варыянт(ы) Вільмунт, Вільмунд, Вільмонт, Вільмант
Вытворныя формы Вяльмонт
Зьвязаныя імёны Монтвіл
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Вілімонт»

Вілімонт, Вільмонт (Вільмунт), Вільмунд — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча Ві́льмант.

Паходжаньне

[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]
Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Вілімунд, Вілімунт або Вілмунт, пазьней Вільмунд, Вілемонт або Вільмонт (Willimund, Willimunt, Wilmunt, Willmund[1], Wilmond[2][3], Villemont[4][5], Wilmont[6][7][8]) і Мунтвіл (Muntwil[9]) — імёны германскага паходжаньня[10]. Іменная аснова -віл- (імёны ліцьвінаў Вільбут, Вільгерд, Вільгейда; германскія імёны Willebut, Vilgard, Williheid) паходзіць ад гоцкага wilja 'воля'[11], а аснова -мунд- (-мунт-, -монт-) (імёны ліцьвінаў Монтгерд, Валімонт, Жыгімонт; германскія імёны Mundgerd, Walmont, Sigimunt) — ад германскага *mundô 'рука, абарона, крэўнасьць'[12] або гоцкага munds 'моц розуму, імкненьне', mundrs 'гарлівы, палкі'[13]. Такім парадкам, імя Вілімонт азначае «гарлівая воля» (тое ж, што і імя Монтвіл)[14].

Адпаведнасьць імя Вільмант германскаму імю Willimund сьцьвердзіў францускі лінгвіст-германіст Раймонд Шмітляйн, які на падставе шматгадовых дасьледаваньняў прыйшоў да высноваў пра германскае паходжаньне літоўскіх уласных імёнаў[15]. Германскі характар літоўскіх імёнаў з асновай -монт- (-мант-) — як і запазычаньне самой асновы з германскіх моваў — таксама сьцьвердзіў амэрыканскі лінгвіст Альфрэд Зэн[16].

Таксама адзначалася старажытнае германскае імя Willmant (Will-mant)[17]. Адпаведнасьць імя Вільмонт германскаму імю Willmant прызнае летувіскі лінгвіст Ёзас Юркенас(lt)[18].

У Прусіі бытавала імя Вілімунт: Willemunt (1354 год)[19].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: две службе людеи у Стоклишском повете, што ему дала на вечность, на имя Кикенцов, Юрькгеля Вилмонтовича (7 ліпеня 1513 году)[20]; Рачка Вильмонтовича (17 красавіка 1517 году)[21]; з Упиты… Пронцко Вилмонтович (1533—1535 гады)[22]; Юркгеля Вилмонтовича (сьнежань 1534 году)[23]; села Вилмантовичовъ (1554 год)[24]; Лавринъ Вилимонтъ[25], зъ села Вилмонтовского[26] (1567 год); панъ Лавринъ Вилимонтъ (17 чэрвеня 1595 году)[27]; за Вилимонта (1611—1612 гады)[28]; Грыгорыя Петровича Вилмонтовича, волости Жоранское (22 студзеня 1632 году)[29]; Wilmontt (1667 год)[30]; Michał Wilmunt (1697 год)[31]; Wilmont (1697 і 1701 гады)[32]; Elena Wilmontowna (1699 год)[32]; Eufrazina Wilmontowna (1700 год)[32]; Петръ Вилмонтъ (1727 год)[33]; Wilmonty (1744 год)[34].

Носьбіты

[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Вільманты — літоўскі шляхецкі род зь Лідзкага павету[35].

Віліманты (Wilimont) — шляхецкі род Рэчы Паспалітай з Жытомірскага павету[36].

Вільмунты (Wilmunt) — шляхецкі род Рэчы Паспалітай зь Бельскага ваяводзтва[37].

Глядзіце таксама

[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]

Крыніцы

[рэдагаваць | рэдагаваць крыніцу]
  1. ^ Alina Hauch, Willmund, Digitales Familiennamenwörterbuch Deutschlands
  2. ^ Ray O. Vore navne: en etymologisk navnebok med fyldige utredninger. — Chicago, 1944. S. 386.
  3. ^ Harrison H. Surnames of the United Kingdom: A Concise Etymological Dictionary. Vol. 2. — London, 1918. P. 292.
  4. ^ Larchey L. Dictionnaire des noms contenant la recherche étymologique des formes anciennes de 20,200 noms releves sur les annuaires de Paris. — Paris, 1880. P. 492.
  5. ^ Schmittlein R. L’anthroponyme germanique employé d’une façon absolue en fonction toponymique // Revue internationale d’onomastique. Nr. 3, 1961. P. 198.
  6. ^ Vroonen E. Les noms de famille de Belgique. Vol 2: Dictionnaire étymologique des noms de famille de Belgique. — Bruxelles, 1957.
  7. ^ W, Dictionnaire de tous les noms de famille belges
  8. ^ Weitershaus F. W. Das neue Vornamenbuch 8000 Vornamen: Herkunft u. Bedeutung. — München, 1988. S. 187.
  9. ^ Schmittlein R. L’anthroponyme germanique employé d’une façon absolue en fonction toponymique (suite) // Revue internationale d’onomastique. Nr. 3, 1961. P. 204.
  10. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1604.
  11. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  12. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 180.
  13. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 18.
  14. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 24.
  15. ^ Schmittlein R. Toponymes finnois et germaniques en Lituanie // Revue internationale d’onomastique. Nr. 2, 1948. P. 102.
  16. ^ Senn A. Zur Bildung litauischer Gewässernamen // Annali. Sezione Slava. Istituto Universitario Orientale di Napoli. 2 (1959). P. 46.
  17. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1603.
  18. ^ Юркенас, Ю. Основы балтийской и славянской антропонимики. — Вильнюс, 2003. С. 164.
  19. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 117.
  20. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 133.
  21. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 334.
  22. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 35.
  23. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 227 (8) (1533—1535). — Vilnius, 1999. P. 149.
  24. ^ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 8. — Вильна, 1870. С. 112.
  25. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 584.
  26. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С, 760.
  27. ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 6, т. 1. — Киев, 1876. С. 253.
  28. ^ Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией. Т. 2. — СПб., 1875. С. 255.
  29. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 186.
  30. ^ Sinkevičiūtė D., Račickaja V. Lietuvių dvikamienių vardų kilmės asmenvardžiai ir jų kamienų užrašymo ypatybės Vilniaus naujųjų miestiečių ir laiduotojų 1661—1795 metų sąraše // Archivum Lithuanicum. T. 16, 2014. P. 306.
  31. ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie od roku 1732 do roku 1782, vydanego. T. 5. — Petersburg, 1860. S. 439.
  32. ^ а б в Walkowiak J. Współczesne nazwiska Polaków o możliwej genezie litewskiej nieobecne w LPŽ, poświadczone w kartotece antroponimicznej LKI // Onomastica (Wrocław). T. 64, 2020. S. 222.
  33. ^ Сборник Императорского Русского исторического общества. Т. 4. — СПб., 1889. С. 470.
  34. ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  35. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 218.
  36. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 12. — Warszawa, 1938. S. 150.
  37. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 12. — Warszawa, 1938. S. 154.
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Вілімонт&oldid=2597934»